Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Пациломікоз Paecilomyces niveus Пациломікоз Paecilomyces formosus Пациспора Pacispora Паціломіцес фунікулозум Paecilomyces funiculosum Паціспора сцинтилланс Pacispora scintillans Паціспорові Pacisporiaceae Пебрина Nosema bombycis Пезизоміцети Pezizomycotina Пезикула корична Pezicula cinnamomea Пезикулез Pezicula Пезикулез кори Pezicula corticola Пезикулезна виразковість кори Pezicula sporulosa Пейронелезна плямистість Peyronellaea pomorum Пейронельозна плямистість Peyronellaea lethalis Пельветія Pelvetia Пельвеція жолобчаста Pelvetia canaliculata Пельтастероз Peltaster Пельтигера Peltigera Пельтигера багатопальчаста Peltigera polydactylon Пельтигера рудувата Peltigera rufescens Пельтигерові лишайники Peltigeraceae Пельтігералес Peltigerales Пельтула Peltula Пельтула промениста Peltula radiata Пельтулові лишайники Peltulaceae Пенікуліди Peniculida Пеніофора Peniophora Пеніофора м'ясо-червона Peniophora incarnata Пеніофора помаранчева Peniophora aurantiaca Пеніофорові гриби Peniophoraceae Пеніциліум білае Penicillium bilaiae Пеніцильоз Penicillium chrysogenum Пеніцильоз Penicillium decumbens Пеніцильоз Penicillium roquefortii Пеніцильоз Penicillium spinulosum Пеніцильоз зерна Penicillium verrucosum Пеніцильоз піщаний Penicillium arenicola Пеніцильоз рису Penicillium islandicum Пеніцильоз цитринум Penicillium citrinum Пеніцильоз ячменю Penicillium hordei Пеніцильозна гниль Penicillium chermesinum Пеніцильозна гниль Penicillium funiculosum Пеніцильозна гниль Penicillium glabrum Пеніцильозна гниль Penicillium griseo-fulvum Пеніцильозна гниль Penicillium oxalicum Пеніцильозна гниль Penicillium pinophilum Пеніцильозна гниль Penicillium purpurogenum Пеніцильозна гниль Penicillium viridicatum Пеніцильозна гниль Penicillium simplicissimum Пеніцильозна гниль Penicillium vulpinum Пеніцильозна гниль Penicillium divergens Пеніцильозна гниль Penicillium velutinum Пеніцильозна гниль гладіолусів Penicillium gladioli Пеніцильозна гниль цибулин Penicillium albocoremium Пеніцильозна гниль цибулинних Penicillium hirsutum Пеніцильозна пліснява Penicillium brevicompactum Пеніцильозна пліснява Penicillium corylophilum Пеніцильозна пліснява Penicillium variabile Пеніцильозна пліснява Penicillium verruculosum Пеніцильозна пліснява Penicillium steckii
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.