Пеніцильозна пліснява

Головною ознакою захворювання є утворення пухнастого нальоту, який на початкових етапах має білий колір, а згодом набуває характерного блакитно-зеленого або сизого відтінку.

Тканини уражених плодів або органів рослин стають м’якими, втрачають пружність і починають швидко гнити. Часто процес супроводжується виділенням специфічного запаху плісняви.

У разі зараження насіннєвого матеріалу спостерігається зниження енергії проростання. Сходи часто виявляються пригніченими, з ознаками некрозу на кореневій системі або сім'ядолях.

При тривалому зберіганні уражені плоди можуть повністю руйнуватися, перетворюючись на м’яку масу, вкриту спороношенням гриба. Інфекція швидко поширюється від хворих екземплярів до здорових сусідів.

• Поява блакитно-зеленого бархатистого нальоту.
• Розм'якшення та швидке гниття рослинних тканин.
• Специфічний затхлий запах плісняви.
• Порушення цілісності шкірки та епідермісу.

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний гриб Penicillium steckii. Він належить до роду пеніцилових грибів, які відомі своєю здатністю до швидкого розмноження та виживання в різноманітних умовах.

Цей патоген є сапротрофом, що здатний переходити до паразитування на ослаблених тканинах культурних рослин. Він активно поширюється завдяки конідіям, які легко переносяться вітром або разом із краплями води.

Особливістю Penicillium steckii є виділення специфічних метаболітів, включаючи мікотоксини, які можуть накопичуватися в уражених частинах рослин. Це робить таку продукцію небезпечною для споживання.

Міцелій гриба здатний проникати глибоко в тканини через найменші механічні пошкодження, які виникають під час збирання врожаю чи транспортування. Це забезпечує швидке колонізування субстрату.

Біологічна стійкість гриба дозволяє йому залишатися активним у ґрунті та на залишках рослин протягом декількох сезонів, створюючи постійну загрозу для нових посадок.

Основним фактором, що провокує розмноження Penicillium steckii, є висока відносна вологість повітря, яка перевищує 80%. Це створює сприятливе середовище для проростання спор.

Температурний режим у межах від +15 до +25 градусів Цельсія є найбільш оптимальним для розвитку гриба. Проте він також добре адаптується до умов холодильних камер.

Механічні травми плодів під час збору є критичним фактором зараження. Кожна тріщина стає вхідними воротами, через які міцелій проникає вглиб плоду, де середовище є багатим на поживні речовини.

Погана вентиляція в місцях зберігання призводить до застійних явищ та конденсації вологи, що різко підвищує ризик вибухового поширення інфекції серед продукції.

Забруднені контейнери, ящики та приміщення, в яких зберігалися продукти, стають джерелом первинного зараження для наступних партій врожаю.

Основна шкода виявляється у втраті товарних та споживчих якостей продукції. Плід, уражений пліснявою, не підлягає продажу, переробці чи тривалому зберіганню.

Масове поширення хвороби в сховищах може призвести до повної втрати партії товару за лічені дні. Це спричиняє значні фінансові збитки для сільськогосподарських виробників.

Наявність грибка в продукції робить її токсичною через накопичення продуктів метаболізму гриба. Це унеможливлює використання навіть частково ураженої продукції для годування тварин.

В польових умовах хвороба знижує густоту посівів, що призводить до загального зменшення врожайності культури та збільшення витрат на догляд за посівами.

Погіршення якості посівного матеріалу змушує аграріїв витрачати додаткові кошти на закупівлю нового насіння та проведення заходів щодо знезараження ґрунту.

Ефективний контроль починається з дотримання вимог до збору та транспортування врожаю. Мінімальне травмування продукції є найкращим методом запобігання хворобі.

Важливо забезпечити належні умови в сховищах: підтримувати оптимальну вологість та ефективну систему вентиляції, яка виключає застій повітря та конденсацію вологи.

Регулярна дезінфекція складських приміщень, ящиків та контейнерів є обов'язковим заходом для знищення спор патогена перед початком сезону зберігання.

Перед закладкою врожаю важливо проводити сортування та ретельне відбракування всіх пошкоджених або підозрілих на наявність гнилі екземплярів.

Використання фунгіцидних протруйників для насіння дозволяє захистити посіви на ранніх етапах розвитку та запобігти розвитку кореневих гнилей, викликаних цим патогеном.