Пеніцильозна гниль

Основним зовнішнім проявом є формування щільного нальоту сизо-зеленого кольору на уражених ділянках плодів, коріння, луків чи насіння.

У місцях зараження тканина стає м'якою, втрачає тургор і змінює колір, перетворюючись на вогнище гнилі з вираженим пліснявим запахом.

При проростанні насіння уражене патогеном насіння вкривається пліснявою, що призводить до загибелі зародка або формування слабких проростків.

У сховищах хвороба проявляється у вигляді швидкого ураження окремих плодів, що швидко передається сусіднім екземплярам, формуючи осередки інфекції.

При сильному ураженні поверхня органу рослини повністю вкривається спороношенням, що робить продукт непридатним для будь-якого споживання.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Penicillium simplicissimum, що належить до роду Penicillium. Це типовий ґрунтовий мешканець, який здатен переходити до паразитування на рослинних тканинах.

Гриб розвиває світлий міцелій, на якому утворюється рясне спороношення у вигляді конідій, що надають колоніям характерного блакитно-зеленого відтінку.

Інфекція зберігається у ґрунті, на рослинних рештках та у сховищах, де гриб може виживати тривалий час завдяки своїй високій адаптивності до несприятливих умов.

Поширення конідій здійснюється повітряними потоками, водою при поливі, а також за допомогою комах, що механічно переносять спори на здорові частини рослин.

Патоген виділяє велику кількість ферментів, які руйнують клітинні стінки рослин, сприяючи швидкому поширенню гниття вглиб тканин.

Ідеальними умовами для розвитку Penicillium simplicissimum є висока вологість повітря (від 80%) та температура середовища у межах 20–25 °C.

Порушення технології зберігання, зокрема відсутність належної вентиляції та накопичення вологи на поверхні плодів, є головними чинниками епіфітотій.

Будь-які механічні травми — тріщини, проколи чи порізи при збиранні врожаю — значно підвищують ризик проникнення гриба всередину тканин.

Висока вологість ґрунту під час посіву, особливо при низьких температурах, уповільнює проростання насіння, роблячи його вразливим до грибкового ураження.

Недостатнє просушування врожаю перед закладкою на зберігання створює сприятливе середовище для швидкого розмноження плісняви.

Пеніцильозна гниль завдає значних збитків під час зберігання плодоовочевої продукції, що веде до масового списання врожаю та фінансових втрат.

Зниження якості насіннєвого матеріалу через ураження грибом призводить до суттєвого зменшення енергії проростання та густоти стояння рослин.

Продукти життєдіяльності гриба, зокрема мікотоксини, можуть накопичуватися в уражених тканинах, що робить такий врожай токсичним для людини та тварин.

Хвороба часто вражає ослаблені рослини, стаючи вторинним чинником, що остаточно знищує товарну цінність продукції.

Велика швидкість поширення спороношення робить хворобу дуже важкою для локалізації без вжиття радикальних карантинних та захисних заходів.

Основою профілактики є суворе дотримання режиму зберігання: підтримка низьких температур, вентиляція та контроль рівня вологості в приміщеннях.

Важливо уникати механічних пошкоджень продукції під час збору, транспортування та сортування, оскільки це головний шлях зараження.

Протруєння насіння перед посівом якісними фунгіцидами допомагає захистити молоді рослини на ранніх етапах розвитку від ґрунтової інфекції.

Регулярна дезінфекція складських приміщень та обладнання спеціальними антисептичними розчинами дозволяє зменшити інфекційний фон у місцях зберігання.

• Використання стійких до хвороб сортів.
• Дотримання сівозміни.
• Своєчасне видалення уражених рослинних решток із поля.