Пеніцильозна гниль

На початкових етапах ураження на поверхні рослинної тканини з’являється характерний пухнастий наліт білого кольору, який згодом стає сизувато-зеленим.

Тканини в місцях ураження стають м’якими, втрачають свою природну щільність і набувають водянистої структури. Процес гниття супроводжується специфічним неприємним запахом, притаманним плісняві.

При прогресуванні хвороби площа ураження швидко збільшується, захоплюючи здорові ділянки плода. Поверхня вкривається плямами, які поступово темніють до коричневого кольору.

На розрізі плода можна помітити чітку лінію поділу між здоровою тканиною та гнилим осередком, всередині якого тканина перетворюється на рихлу масу.

У закритих приміщеннях при високій вологості навколо місць зараження можуть спостерігатися дрібні краплі рідини, що свідчить про активну фазу спороношення гриба.

Збудником цієї хвороби є гриб Penicillium vulpinum, що належить до родини несовершених грибів. Це надзвичайно поширений у природі патоген, який уражає широкий спектр сільськогосподарських культур.

Гриб активно розмножується конідіями, які дуже легко переносяться вітром, водою, комахами та через брудний сільськогосподарський інвентар. Він здатний виживати в екстремальних умовах у вигляді спор.

Міцелій патогена легко проникає в тканини через найменші тріщини на шкірці плодів або пошкодження кореневої системи. Після проникнення він починає інтенсивно виділяти ферменти для руйнування клітин.

Цей гриб належить до категорії сапротрофів, але за сприятливих умов проявляє виражені патогенні властивості, швидко колонізуючи здорові тканини рослин.

Тривалість життєвого циклу гриба залежить від наявності поживного середовища та вологості, проте навіть за відсутності ідеальних умов він зберігає життєздатність тривалий час.

Головною умовою для масового розвитку інфекції є висока вологість повітря, що перевищує 80%. Це створює сприятливе середовище для проростання спор патогена.

Температурний діапазон для активного розмноження Penicillium vulpinum становить від +15°C до +25°C. Однак гриб демонструє витривалість і при нижчих температурах, продовжуючи повільно розвиватися.

Погана вентиляція в місцях зберігання врожаю є критичним фактором ризику. Застій повітря сприяє концентрації спор гриба та перетворенню осередкового зараження на епіфітотію.

Механічні пошкодження під час збирання врожаю відкривають прямі «ворота» для інфекції, через які міцелій проникає у внутрішні тканини рослин.

Відсутність попередньої дезінфекції складських приміщень призводить до того, що нові партії врожаю заражаються від спор, що залишилися в щілинах стін, тари або підлоги.

Пеніцильозна гниль завдає величезних збитків під час зберігання, призводячи до псування великих обсягів продукції, яка стає повністю непридатною для реалізації.

Продукти метаболізму гриба, зокрема мікотоксини, роблять врожай токсичним для людей і тварин, що унеможливлює його використання навіть для технічних цілей.

Хвороба значно знижує схожість насіння. Уражені насінини або гинуть, або дають слабкі, хворобливі паростки, що негативно впливає на густоту посівів та врожайність.

Економічні втрати посилюються необхідністю проведення постійного перебирання врожаю та витратами на утилізацію великої кількості сміття після виявлення вогнищ гнилі.

Ураження коренеплодів у період вегетації призводить до відмирання частин рослини, що значно знижує темпи росту та загальну якість майбутнього врожаю.

Профілактика починається з дотримання правил агротехніки. Важливо вирощувати культури на добре дренованих ділянках та уникати надмірного зволоження ґрунту.

Під час збирання врожаю необхідно мінімізувати травмування плодів, оскільки цілісна шкірка є надійним бар’єром проти більшості патогенів.

• Обов'язкова дезінфекція овочесховищ перед завантаженням.
• Забезпечення стабільного температурно-вологісного режиму.
• Використання якісного посівного матеріалу.
• Ретельне сортування продукції перед закладкою на зберігання.

Використання біопрепаратів-антагоністів на основі грибів роду Trichoderma допомагає створити природний захист навколо плодів, блокуючи розвиток пеніцильозу.

Дотримання сівозміни дозволяє розірвати цикл розмноження гриба в ґрунті, зменшуючи інфекційний фон на полі перед посівом нових культур.