Пезизоміцети

Ознаки інфекції, спричиненої пезизоміцетами, включають появу на листі, стеблах та плодах плям різного розміру, форми та кольору — від світло-жовтих до темно-коричневих і чорних.

Дуже поширеним симптомом є формування нальоту грибниці, який може мати білий, сірий або рожевий відтінок, залежно від виду патогену та стадії спороношення.

Часто спостерігається деформація органів рослин, скручування листя, затримка росту та передчасне опадання листя, що значно послаблює життєздатність культури.

При ураженні кореневої системи або основи стебла рослини в’януть, жовтіють і згодом гинуть через порушення процесів транспорту води та поживних речовин.

На гнилих плодах часто можна помітити появу дрібних чорних крапок — пікнід або інших плодових тіл, що вказує на перехід гриба до стадії спороношення для подальшого поширення.

Пезизоміцети (Pezizomycotina) є найбільшим підтипом грибів відділу аскоміцетів, який включає значну частину економічно важливих збудників хвороб сільськогосподарських культур.

Ці гриби характеризуються розвиненим міцелієм, що здатний проникати глибоко в тканини рослини, і різноманітними способами розмноження, включаючи як статеве, так і безстатеве спороношення.

Вони мають складний життєвий цикл, що дозволяє їм виживати в несприятливих умовах, утворюючи спеціалізовані структури, такі як склероції або псевдотеції.

Більшість представників цього підтипу є облігатними або факультативними паразитами, які руйнують клітини рослин-господарів за допомогою виділення гідролітичних ферментів та токсинів.

До цієї групи належать збудники таких поширених хвороб, як борошниста роса, фузаріоз, септоріоз та різні види гнилей, що вражають як польові, так і плодово-ягідні культури.

Основною умовою для масового розвитку інфекції пезизоміцетів є високий рівень відносної вологості повітря та тепла погода під час активної вегетації рослин.

Затяжні дощі або рясні ранкові роси створюють сприятливе середовище для проростання спор, які легко переносяться повітряними потоками, краплями дощу або комахами.

Загущені посіви, де відсутня належна циркуляція повітря, накопичують вологу в нижніх ярусах, що стає ідеальним місцем для первинного інфікування рослин.

Порушення агротехніки, зокрема відсутність сівозміни, призводить до накопичення спорового матеріалу в ґрунті, що робить кожне наступне покоління посівів більш вразливим.

Також важливим фактором є стан рослин: надмірне внесення азотних добрив робить тканини рослин більш ніжними та вразливими до проникнення гіф гриба.

Шкодочинність пезизоміцетів полягає у суттєвому зниженні обсягів та якості врожаю, що призводить до значних економічних збитків для фермерських господарств.

Крім прямого знищення тканин, ці гриби можуть накопичувати токсичні метаболіти в зерні чи плодах, що робить їх небезпечними для здоров'я споживачів.

Ураження вегетативних органів призводить до порушення фізіологічних процесів, що негативно впливає на процес формування врожаю, налив зерна чи розвиток плодів.

Гриби цієї групи є основними збудниками «хвороб зберігання», через які значна частина зібраного врожаю втрачається безпосередньо в складах та сховищах.

Масове поширення хвороби може призвести до повної загибелі посівів, що вимагає проведення додаткових заходів з пересіву або заміни культур на полі.

Система захисту від хвороб пезизоміцетів базується на профілактиці, що включає використання стійких сортів та дотримання сівозміни з метою розриву циклу розвитку патогену.

Хімічний контроль передбачає обробку посівів фунгіцидами з різними механізмами дії, щоб запобігти розвитку резистентності грибів до активних речовин.

Важливим етапом є передпосівна обробка насіння спеціальними фунгіцидними протруювачами для захисту молодих сходів від ґрунтової інфекції.

Використання біологічних препаратів, що містять гриби-антагоністи або бактерії, допомагає пригнічувати розвиток патогенів на початкових стадіях, зменшуючи хімічне навантаження на довкілля.

• Дотримання просторової ізоляції між полями різних культур.
• Регулярне видалення та спалювання уражених рослинних решток з полів.
• Коригування схем живлення для підвищення імунітету рослин.