Опеньок лучний — це хороший їстівний гриб, використовується свіжим (у супах відварюється близько 10 хвилин, у других стравах і соусах для кращого збереження запаху можна застосовувати без відварювання) і сушеним. Можна солити та маринувати. Росте з кінця травня до кінця жовтня на відкритих просторах, на луках, пасовищах, у траві біля доріг, на краю лісу або на лісових галявинах, після теплих дощів, групами, часто смугами.
Шапинка: діаметром 3-6см, спочатку конусоподібна, потім опукла, розпростерта, зі слабо зморшкуватим і часто нерівним, зубчастим краєм, у сиру погоду світло-коричнева, в суху вицвітає до блідо-кремової.
Пластинки: рідкісні, широкі, прирослі, пізніше майже вільні, світлі, у зрілих грибів — охряні. Ніжка: тонка, рівна, одного кольору зі шапинкою, довжиною 4-8см і діаметром близько 0,3-0,5см, волокниста, в основі біло-опушена. М'якоть: тонка, блідо-жовтувата, з приємним гострим запахом.
Вирощування на деревині. Цей спосіб передбачає використання як субстрат деревини. В домашніх умовах опеньок зимовий вирощують на деревині листяних порід — осиці, тополі, вербі, березі, каштані, горісі, яблуні, сливі, і т.д. Деревину використовують як зрізану у вигляді пеньків, так і на корені живе дерево. На відстані 15-20 см, один від одного роблять пропили або свердлять отвори глибиною 3-5 см. і діаметром 2-3 см. по всьому периметру пенька. Пропили або отвори заповнюють грибницею. Або розколоти відрізок вздовж, насипати тонкий шар міцелію, скласти половинки та туго скрутити дротом.
Гриби, висаджені на деревині, ростуть 5-6 років. Одного пакета достатньо на 60-70 кг. деревини.
