Сморчок напіввільний

Сморчок напіввільний — гриб їстівний, використовується після попереднього відварювання (близько 20 хвилин). Росте у світлих листяних лісах, на узліссях, галявинах, надає перевагу осикам і липам. Може рости і серед беріз, дубів, навіть у глухому ольшанику. Шапинка: конусоподібна, маленька, сморчка напіввільного на відміну від сморчка звичайного, не зрослася з ніжкою, її нижня частина вільно розташована над ніжкою, як шапочка. Шапинка коричнева, з гострими поздовжніми перегородками і великими нерегулярними ромбовидними осередками. Ніжка: білувата або жовта, порожниста. Висота гриба разом із шапинкою досягає 4-15 см, але зустрічаються і більші екземпляри. М'якоть: дуже ламка, тонка зі специфічним запахом.

Вирощування гриба Сморчок напіввільний, на садовій ділянці: підбираємо слабо затінену, вологу ділянку, так щоб на неї не потрапляли прямі сонячні промені. Бажано обрати місце під яблунями. Якщо ділянка не затінена зробити над нею навіс для захисту від сонця і вітру. Видаляємо з ділянки площею 1 м2, бур'яни та траву, знімаємо верхній шар землі товщиною 15 см.

Змішуємо 65% верхового (коричневого) торфу, 30% деревної золи(попіл паперу, картону, соломи), 5% гіпсу або алебастру з яблучними відходами. По периметру прокопуються канавки для стоку талої води. Гряда готується навесні. Перед посівом міцелію гряду зволожити. На поверхні гряди насипаємо міцелій перемішаний із субстратом, шаром 10-12 см, поливаємо, вкриваємо знятою землею шаром близько 6 см і закриваємо сухим листям або соломою(1-8 см). Зволожуємо крапельним способом у суху погоду(не використовувати хлоровану воду). На початку весни наступного року покриття знімаємо.

Щорічно рекомендується вносити невелику кількість золи (у водному розчині при поливі, із розрахунку 1 літр золи на 1 м2, а також яблучного жмиху(вижимок). Норма витрати: 10 грам міцелію(1 пакетик) на 1 м2. Для отримання стабільного врожаю в один і той же час року необхідно додаткове (повторне) внесення міцелію щороку.