Печіночниця — це їстівний смачний гриб у молодому віці, можна смажити та використовувати в салатах. Росте: у листяних лісах, на старих живих дубах, біля основи або в дуплах, поодинці та групами-зростками, після рясних дощів.
Найчастіше зустрічається у більш південних лісових регіонах. Шапка: консольна, розміром 15-25см, товщиною 3-6см, язикоподібна, за формою нагадує лопатку, витягнута, звужена до ніжки. Верхня поверхня шапки червона, червоно-бура або бура, а нижня сторона трубчаста. Ніжка: бічна, коротка, бурувато-червона. М'якоть: щільном'ясиста, зі світлими прожилками, м'яка та соковита, з оранжево-червоним соком, пізніше — волокниста, тверда.
Недарма печіночниця отримала свою назву. Цей гриб, дійсно, дуже схожий зовні на печінку тварини, причому, подібність її додають прожилки, а також сік червоного кольору. Гриб має плодове тіло великих розмірів, поперечний переріз якого досягає від 30 до 40 см.
Молодий гриб має незрозумілу форму, більше нагадуючи смолу, яка виділилася з дерева, а вже зі зростанням печіночниця набуває більш-менш зрозумілої форми. Ростуть гриби на несправжніх ніжках, за допомогою яких і чіпляються до дерева.Гриб має трубчастий спороносний шар світло-коричневого кольору.
Найбільш широко гриб розростається на підточених каштанах або дубах. Найбільш сприятливим для росту печіночниці звичайної є теплий клімат. Звичайно, гриб зустрічається і в північних широтах, але значно рідше.
Даний гриб відносять до умовно-їстівних, причому, в деяких випадках його можна вважати делікатесним. Гриб має достатню кількість кислоти, яку можна видалити за допомогою тривалого вимочування гриба в солоній воді, причому, воду бажано міняти кілька разів на добу.
Варто враховувати той факт, що печіночницю можна використовувати тільки у свіжому вигляді. Заготовки з цього гриба неможливі.
