Яблуня домашня Афродіта

Ранньозимовий сорт, отриманий у Всеросійському НДІ селекції плодових культур із насіння від вільного запилення в 1981 році імунної до парші форми 814. Автори: Є. М. Сєдов, З. М. Серова, В. В. Жданов, Є. О. Долматов.

Сорт імунний до парші (ген Vf), з плодами високих товарних та споживчих якостей. Проходить Державні випробування в Центрально-Чорноземному регіоні.

Дерева великі, швидкорослі, з округлою, середньої густоти кроною. Гілки відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого. Кора на штамбі та основних сучках гладка, зеленувато-коричнева. Переважаючий тип плодових утворень: прості та складні кільчатки.

Пагони тонкі, дугоподібно зігнуті, гранчасті в перерізі, бурі, опушені. Бруньки дрібні, притиснуті, конічні, опушені. Листки середнього розміру, довгасто-ланцетні, довго загострені, з винтоподібно скрученою верхівкою, темно-зелені, із жовтуватим відтінком, гофровані, матові, з грубою нервацією. Пластинка листка слабо опушена. Край листка крупногородчастий, хвилястий. Черешок середньої довжини та товщини, опушений.

Квіткові бруньки великі. Суцвіття зонтикоподібної форми, складаються з 4-6 квіток; бутони рожеві; квітки блюдцеподібної форми, середнього розміру; пелюстки злегка рожеві, округлої форми, слабо зімкнуті; рильця на рівні тичинок; зросла колонка маточки опушена.

Плід (рис.) середнього розміру ( 125 г ), середньосплющений, широкоребристий, скошений. Шкірка плодів ніжна, гладка, масляниста, блискуча. Основне забарвлення в момент знімної стиглості зеленувате, а в період споживчої стиглості — зеленувато-жовте. Покровне забарвлення на більшій частині поверхні плоду у вигляді розмитого рум'янцю, смуг і цяток темно-малинового кольору в момент збору та яскраво-малинового кольору в період споживання плодів. Підшкірні цятки численні, сірі, добре помітні. Плодоніжка середньої довжини та товщини, зігнута. Воронка дрібна, тупоконічна. Чашечка закрита. Блюдце дрібне, широке, борозенчасте. Сердечко плоду велике, камери закриті. Підчашова трубка коротка, мішковидна. Насіння середнього розміру, вузькі, конічні, темно-коричневого кольору.

М'якуш плодів білий, щільний, з рожевими прожилками, дрібнозернистий, соковитий. Смак плодів кислувато-солодкий. За зовнішнім виглядом та смаком плоди оцінюються на 4,4 бала. Хімічний склад плодів наступний: загальна кількість цукрів — 12,0%, титровані кислоти — 0,46%, аскорбінової кислоти — 11,5 мг/100г, Р-активних речовин — 367,8 мг/100г.

Знімна стиглість плодів настає 15-20 вересня, в холодильнику плоди можуть зберігатися до кінця грудня.

Сорт скороплідний та урожайний. Молоді 9-12-річні перещеплені дерева в середньому за 4 роки (1995-1998 рр.) дали врожай 125 ц/га. Контрольний сорт Антонівка звичайна за цей же період мав урожайність 46 ц/га.

Дерева зимостійкі. За останні роки не спостерігалося пошкоджень морозом більше 1,0 бала.

Переваги сорту: імунність до парші (ген Vf), достатня зимостійкість в умовах середньої смуги Росії, високі товарні та споживчі якості плодів.