Яблуня домашня Алтайський пурпурний

Зимовий сорт отримано в Науково-дослідному інституті садівництва Сибіру ім. М. А. Лісавенка від схрещування у 1963 р. відбірного гібрида 8-39-279 (Ранетка пурпурова х Пепін шафрановий) з Уелсі. Автори сорту: М. А. Лісавенко, І. П. Калініна, Н. В. Єрмакова. Районовано з 1999 р. по Західно-Сибірському регіону.

Дерева середньорослі, з округлою кроною середньої густоти, гілки відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого. Переважаючий тип плодових утворень — кільчатки.

Пагони прямі, коричнево-бурі, опушені. Листки середнього розміру, округлі та яйцеподібні, коротко загострені, зігнуті, слабо опушені, з дрібнозубчастими хвилястими краями. Черешки середньої довжини.

Плід (рис.) дрібний (57-62 г), одномірний, округлий і плоско-округлий, поверхня гладка. Основне забарвлення зеленувато-жовте, покривне — темно-червоне, розмите, по більшій частині плоду. Плодо­ніжка середньої довжини, воронка широка, глибока, без оржавленості. Блюдце середнє, гладеньке. Чашечка маленька, напіввідкрита. Підчашечна трубка середня, конусоподібна. Насіннєві камери великі, закриті, осьова порожнина вузька.

М'якоть кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, кисло-солодка, гарного смаку. Хімічний склад плодів: сума цукрів — 13,2%, титрованих кислот — 0,75%, аскорбінової кис­лоти — 25,0 мг/100г, пектинових речовин — 1,46% на суху вагу.

Дозрівають плоди у першій де­каді вересня, можуть зберігатися до 170 днів. Сорт універсального призначення, цінний для господарств усіх форм власності та для селекції.

Початок плодоношення на четвертий-п'ятий рік. Урожайність ви­сока, плодоношення регулярне. Зимостійкість середня. Паршею уражуються лише листки в слабкому ступені у вологі роки. До моніліозу середньо стійкий.

Переваги сорту: висока врожайність, порівняно великі плоди для умов Сибіру, тривала лежкість, високі товарні та споживчі якості, плоди не уражуються паршею.

Недоліки сорту: підмерзання дерев в особливо суворі зими, середня стійкість до моніліозу.