Яблуня домашня Алтайський оксамит

Осінній сорт отримано в Науково-дослідному інституті садівництва Сибіру ім. М. А. Лісавенка від схрещування у 1948 р. відбірного гібрида 2-37-836 (Ранетка пурпурова х Пепін шафрановий) з Бельфлер-китайкою. Автори сорту: М. А. Лісавенко, Л. Ю. Жебровська, І. П. Калініна, Н. В. Єрмакова. Районовано у 1978 р. по низькогір'ю Алтайського краю, в 1991 р. — по Західно-Сибірському регіону. Поширений у садах населення.

Дерева середньорослі, з овальною кроною, зі скелетними гілками, що відходять під прямими кутами.

Пагони темно-коричневі з інтенсивним сіруватим опушенням та численними світлими чечевичками. Листки великі, темно-зелені, шкірясті, блискучі, знизу опушені, видовженої та яйцеподібної форми, поступово переходять у маленький гострий кінчик, дугоподібно зігнуті вниз, краї листових пластинок двоякогородчаті, хвилясті, черешки опушені з дрібними і ланцетними прилистками.

Плід (рис.) дрібний (38-50 г), округлий. Основне забарвлення жовте, покривне темно-червоне, суцільне, з інтенсивним синюватим нальотом, з великими світлими підшкірними цятками. Плодоніжка середньої довжини. Воронка дрібна, широка, оржавлена. Чашечка невелика, полувідкрита. Підчашова трубка середня, воронкоподібна. Насіннєві камери закриті. Осьова порожнина широка.

М'якоть біла, біля шкірки та насінного гнізда рожевата, дрібнозерниста, соковита, кисло-солодка, гарного смаку. Хімічний склад плодів: сума цукрів — 16,4% (10,5-12,3), титрованих кислот — 0,71% (0,62-0,81), дубильних речовин — 120 мг/100г (75-166), аскорбінової кислоти — 10,7 мг/100г (4,8-15,1), Р-активних речовин — 238 мг/100г (138-245).

Знімна зрілість наприкінці серпня, лежкість до 60 днів. У міру достигання плоди осипаються.

Плоди універсального призначення.

Початок плодоношення на четвертий рік. Врожайність середня, регулярна. Зимостійкість дерев середня, в найбільш суворі зими підмерзає в середньому ступені багаторічна деревина. Відновлювальна здатність висока. Сорт високостійкий до парші.

Переваги сорту: регулярне плодоношення, хороші товарні та споживчі якості плодів, висока стійкість до парші.

Недоліки сорту: осипання стиглих плодів.

Використовується в селекції, з його участю виведений сорт Алтинай.