Яблуня домашня Здоров'Я

Зимовий, імунний до парші (з геном Vf) сорт яблуні Всеросійського НДІ селекції плодових культур (Антонівка звичайна х OR48T47). Сорт отримано від гібридизації в 1977 році. Автори сорту: Є. М. Седов, В. В. Жданов, З. М. Серова, Н. Г. Красова.

Сорт прийнято в 1999 р. на Державне випробування по Центрально-Чорноземному регіону. У Держреєстрі з 2002 року.

Дерева середнього розміру, з густою, округлою кроною. Скелетні гілки прямі, відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого, кінці гілок направлені вгору. Кора на штамбі та основних сучках гладка, сіра. Переважний тип плодових утворень — прості та складні кільчатки.

Пагони середньої товщини, прямі, гранчасті в перерізі, з довгими міжвузлями, добре опушені. Бруньки дрібні, притиснуті, конічні, опушені. Листки середнього розміру, видовжені, яйцевидні, коротко загострені, зі скрученою верхівкою, темно-зелені, матові, з ніжною нервацією. Пластинка листа увігнута. Край листка дрібнозубчастий, хвилястий. Черешок листка середньої довжини та товщини, опушений, з антоціановим забарвленням.

Квітки великі, плоскі, бутони біло-рожеві, пелюстки блідо-рожеві, слабо зімкнуті, рильця маточки вище тичинок, рідше — на рівні їх.

Плоди (рис.) середнього розміру (140 г), одномірні, приплюснуті, правильної форми, з гладкою поверхнею. Шкірка плодів гладка, суха, тьмяна, з невеликим восковим нальотом. Основне забарвлення зеленувато-жовте, покривне забарвлення у вигляді цяток і широких розмитих смуг червоного кольору зі свікловим відтінком, займає приблизно половину поверхні плоду при зборі та на більшій частині в момент споживчої стиглості. Підшкірні точки слабо помітні, сірувато-зелені. Плодоніжка частіше коротка, середньої товщини, пряма. Воронка середня глибина, гостроконічна, вузька з середньою оржавленістю. Чашечка невелика, зазвичай закрита, з короткими чашолистками. Блюдце гладке, середньої глибини та ширини. Сердечко плоду невелике, цибулинне. Насіннєві камери середньої величини, відкриті у вісьову порожнину. Підчашечна трубка довга, конічна або воронкоподібна.

М'якоть плодів зеленувата, середньої щільності, ніжна, дрібнозерниста, соковита, кисло-солодкого смаку. За зовнішній вигляд і смак плоди оцінюються на 4,3 бала. Хімічний склад плодів наступний: сума цукрів — 8,9%, титровані кислоти — 0,88%, аскорбінової кислоти — 8,2 мг/100г, Р-активних речовин — 293 мг/100г.

Знімна стиглість в умовах Орловської області настає на початку вересня, споживчий період плодів триває до середини лютого.

Середня врожайність за 1996-1999 рр. склала 230 ц/га. За цей же період контрольний сорт Антонівка звичайна дала тільки 64 ц/га. Сорт достатньо зимостійкий в умовах Орловської області. За роки вивчення не було відзначено значних підмерзань (не більше 0,4 бала).

Переваги сорту: імунітет до парші, скороплідність, висока врожайність та товарність плодів.

Недоліки сорту: недостатньо яскраве забарвлення плодів.