Новий імунний до парші (з геном Vf) триплоїдний сорт яблуні з плодами зимового достигання, отримано у Всеросійському НДІ селекції плодових культур від гібридизації в 1985 році (Уелсі х ВМ41497). Автори сорту: Є. М. Сєдов, З. М. Серова, В. В. Жданов, Є. О. Долматов.
Сорт у 1999 році представлено для Державного випробування в Центральному та Центрально-Чорноземному регіонах Росії, придатний для садів інтенсивного типу при вирощуванні на вставочних слаборослих підщепах. До Реєстру включено у 2001 році.
Дерева середньорослі, швидкорослі з широкопірамідальною кроною. Основні гілки відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого. Кора на штамбі сіра, шелушащася. Переважаючий тип плодових утворень — прості та складні кільчатки.
Пагони середньої товщини, слабоколінчаті, округлі в перерізі, бурі, слабо опушені. Бруньки притиснуті, конічні, опушені. Листки яйцевидні, короткозагострені, з винтоподібно скрученою верхівкою, зелені, зморшкуваті, матові, середньоопушені. Край листка хвилястий, двоякопилчастий.
Суцвіття зонтичної форми з 4-6 квіток; бутони біло-рожеві; квітки блюдцевидної форми середнього розміру; пелюстки блідо-рожеві, округлої форми, середньозімкнуті в основі; рильця нижче тичинок; квітконіжка середньої довжини; зросла колонка маточки без опушення.
Плоди середнього розміру (140 г), середньої одномірності, приплюснуті, з помітними великими долями. Шкірка блискуча, зеленувата. Покровне забарвлення на більшій частині поверхні плоду у вигляді червоного розмитого рум'янцю та цяток вишневого кольору. Добре помітні численні великі сірі підшкірні цятки. Плодоніжка довга, тонка, пряма, косопоставлена. Воронка середньої глибини, тупоконічна, з сіруватою оржавленістю. Чашечка закрита. Блюдце середньої глибини, широке, бороздчасте. Сердечко плоду цибулинної форми. Насіннєві камери закриті. Підчашова трубка коротка, коритна. Насіння середнього розміру, яйцевидне, коричневе.
М'якоть плодів біла, кремова, щільна, хрустка, ніжна, дуже соковита, кисло-солодкого десертного смаку зі слабким ароматом. Зовнішній вигляд плодів оцінюється на 4,4 бала, смак — на 4,3 бала.
Знімна зрілість в умовах Орловської області настає 12-17 вересня. Споживчий період триває з 10 жовтня до кінця січня.
Сорт скороплідний та урожайний. Перещеплені дерева Різдвяного почали плодоносити на 4 рік, тоді як контрольного сорту Антонівка звичайна — тільки на 6 рік. Молоді дерева сорту Різдвяне дали врожай (в середньому за 1996-1999 рр.) 180 ц/га, контрольний сорт Антонівка звичайна — 110 ц/га.
Сорт достатньо зимостійкий в умовах Орловської області. При штучному проморожуванні (С. В. Резвякова) в камерах штучного клімату після загартування та зниження температури до ‑40ºС відзначені незначні пошкодження бруньок (1,5 бала) і деревини (1,7 бала), у Антонівки звичайної ці пошкодження були на 1,0 і 1,5 бала, а у Осіннього смугастого на 1,6 і 2,7.
Плоди та листки в умовах саду зовсім не уражуються паршею.
Переваги сорту: імунність (абсолютна стійкість) до парші плодів і листків, скороплідність, висока врожайність та лежкість плодів, а також красиві плоди з десертним смаком.
