Осінній сорт отримано на Красноярській дослідній станції плодівництва від схрещування сибірської яблуні з Коробовкою. Автори сорту: С. М. Любочко, Н. М. Тихонов, А. С. Толмачова.
Був включений до Державного реєстру по Красноярському краю, республікам Бурятія, Тува, Хакасія, Читинській та Іркутській областях з 1959 року. Розводять його також у Кемеровській і Новосибірській областях.
Дерево сильноросле.
Плоди (рис.) дрібні, плоско-круглі, ребристі, з опадаючою чашечкою. Забарвлення яскраво-пурпурове, в лежці тьмяніє. М'якоть зеленувата, щільна, соковита, кисло-солодкого смаку з помітною терпкістю, яка при заморожуванні зникає. Знімна стиглість — на початку вересня, лежать плоди до лютого.
Плоди дають чудовий сік, пюре, варення.
Хімічний склад плодів: сухих речовин — 17,0%, цукрів — 10,2%, титрованих кислот — 2,3%, аскорбінової кислоти — 18,0 мг/100г, вітаміну Р — 465,0 мг/100г.
У пору плодоношення вступає пізніше інших ранеток. Періодичність плодоношення нерізка. Середній урожай за 12 років 81,0 ц/га, найбільший 150 ц/га.
Сорт у різних регіонах використовується як скелетоутворювач. За зимостійкістю не поступається Ранетці пурпуровій. Сорт середньостійкий до парші. До посухи стійкий.
Переваги сорту: висока зимостійкість.
Недоліки сорту: дрібні терпкі плоди.
