Зимовий сорт, виведений на Майкопській дослідній станції ВИР шляхом відбору з сіянців від вільного запилення невідомого походження. Автори сорту: Е. П. Сюбарова, П. Д. Требушенко, В. Г. Миколаєв, Я. С. Нестеров, Д. І. Тупицин, А. М. Ґрюнер, В. М. Кочетков. Сорт поширений у передгірній зоні Краснодарського краю, республіках Адигея, Дагестан і Кабардино-Балкарія. Проходив Держсортовипробування.
Дерево середньоросле, крона широкоовальна, густота середня, облистяність сильна. Кут відходження основних гілок близько 45º. Гілки прогнуті. Поверхня кори шорстка, бурого кольору, на стовбурі розтріскується. З плодових утворень переважають прості та складні кільчатки, плодові сумки.
Пагони середньої довжини і товщини, зігнуті, темно-коричневі. Чечевички дрібні, видовжені, бруньки дрібні, вузькоконічні, притиснуті, опушення сильне, повстяне, листки великі, подовжено-овальні, зелені. Листова пластинка гладка, матова, увігнута, товста, опушення середнє, повстяне, тільки знизу. Нервація добре виражена, без антоціану. Край листової пластинки крупно-одинарнозубчастий, черешок середньої довжини і ширини, опушений. Прилистки великі, ланцетні.
Квітки великі, рожевуваті, ароматні. Пелюстки подовжені, ніжки середні. Маточка слабо опушена, зрослася на 1/2, рильця знаходяться на одному рівні з пиляками. Стійкість квіток до весняних заморозків слабка. Термін цвітіння середній.
Плід вищесереднього розміру (середня маса одного плоду 180 г), одномірний, округло-конічний, поверхня плоду слаборебриста. Шкірка суха на дотик, шорстка, тьмяна. Забарвлення основне в момент знімної стиглості зеленувате, у стані споживчої стиглості — зеленувато-жовте; покривне — по всьому плоду розмите, червоне. Підшкірних точок багато, крупні, сірі, добре помітні. Плодоніжка середньої довжини і товщини, пряма, прямостояча. Воронка глибока, гостроконічна, вузька. Чашечка не опадає, відкрита. Блюдце середньої глибини, широке, складчасте. Сердечко невеличке, репчасте. Насіннєві камери напіввідкриті, середнього розміру. Підчашова трубка середньої довжини, вузька, воронкоподібна. Насіння середнє, яйцевидне, коричневе.
М'якоть жовта, ніжна, напівмасляниста, дрібнозерниста, кисло-солодкого смаку (4,5 бала), із середнім ароматом.
Плід зовні виглядає досить ошатно (4,5 бала). Хімічний склад: сухих речовин — 17,5%, аскорбінової кислоти — 3,9 мг/100г, цукрів — 12,9%, органічних кислот — 0,85%, сахаро-кислотний коефіцієнт — 15,20.
Знімна стиглість плодів настає в третій декаді жовтня.
Плід добре зберігається в лежанні (до 176 днів), тривалість споживчого періоду становить: початок жовтня — середина березня. Міцність прикріплення плода дуже хороша. Опадання плодів практично відсутнє. Товарність плодів висока, транспортабельність середня. Сорт універсального призначення, хоча переважно використовується як десертний.
Найкращими запилювачами для сорту Зіркове є — Джонатан, Зимове МОСВИР і Голден Делішес.
Добре вдається на всіх типах підщепи, як на сіянцях яблуні східної, лісової, так і на вегетативно розмножуваних підщепах (ЕМХI, ЕMIХ, ММ 106 та ін.). Сорт добре формується, до ґрунтових умов і місцеположення особливо не вимогливий, однак найкращими є добре освітлені, провітрювані і родючі ділянки. Допустиме механізоване збирання плодів.
У плодоношення вступає на 4-5 рік. Врожайність становить 172 ц/га. За перші 10 років по врожайності перевершує сорт Джонатан на 152%, у наступні п'ять років на 83%. Плодоношення регулярне.
Зимостійкість в умовах Північно-Західного Кавказу висока. Сорт відрізняється комплексною стійкістю до основних грибкових захворювань (парша, плодовий гниль, борошниста роса, чорний рак).
Переваги сорту: висока врожайність, товарність і якість плодів, комплексна стійкість до грибкових хвороб.
Недоліки сорту: незначне підв'ядання плодів у плодосховищі з нерегульованими умовами зберігання.
