Позднелетний сорт отримано в Науково-дослідному інституті садівництва Сибіру ім. М. А. Лісавенка шляхом запилення у 1958 р. Алтайського голубка сумішшю пилку сортів Горноалтайське, Алтайське десертне, Алтайське солодке, Пепінка алтайська. Автори сорту: М. А. Лісавенко, І. П. Калініна, Н. В. Єрмакова. Районовано у 1985 р. по Західно-Сибірському регіону.
Дерева середньорослі з пірамідальною кроною середньої густоти. Скелетні гілки відходять від стовбура під гострими кутами. Основний урожай формується на кільчатках і плодових прутиках.
Пагони прямі, коричнево-бурі, опушені. Листки середні, широкояйцеподібні, довгозагострені, знизу опушені, з пильчато-городчастими, хвилястими краями. Черешки середньої довжини, товсті, червонуваті, прилистки видовжені.
Плід (рис.) дрібний (56-71 г), округлий, поверхня гладка. Основне забарвлення жовте, проступає у вигляді цяток крізь темно-червоне покривне забарвлення, розмите по всьому плоду. Плодоніжка середня за довжиною і товщиною, воронка широка, із золотистою оржавленістю. Блюдце середнє, гладеньке. Чашечка закрита, підчашова трубка середня, чашоподібна. Насіннєві камери напіввідкриті.
М'якоть рожева з червоними прожилками, дрібнозерниста, соковита, кислувато-солодка, з ароматом, доброго смаку. Хімічний склад плодів: сума цукрів — 12,9%, титрованих кислот — 1,0%, аскорбінової кислоти 29,9 мг/100г, Р-активних речовин — 121 мг/100г.
Дозрівають плоди у другій половині серпня, можуть зберігатися до 60 днів. Сорт універсального призначення.
Початок плодоношення на четвертий-п'ятий рік. Урожайність середня, плодоношення регулярне. Зимостійкість висока. До парші середньостійкий.
Переваги сорту: висока зимостійкість, регулярне плодоношення, плоди доброго смаку пізнього споживання.
Недоліки сорту: середня стійкість до парші.
