Россошанське багряне

Ранньозимовий сорт селекції Россошанської зональної дослідної станції садівництва. Отриманий М. М. Ульянищевим від схрещування Уелсі з Ренет Симиренко. Поширеність слабка, в основному, по Воронезькій області. Прийнятий на Державне випробування у 1986 р.

Дерева від середньорослих до великих. Крона в молодому віці вузькопірамідальна, в плодоносному — широкопірамідальна, рідка, листковість середня. Кора штамба сірувато-коричнева, гілок — зеленувато-ко­ричнева. Розташування скелетних гілок похило-вертикальне, з віком переходяче в горизонтальне. Пагоноутворююча здатність слабка, плодоношення, в основному, кільчаткове на 2-3-річній і старшій деревині (тип спур).

Пагони червонувато-коричневі, прямі, середньої довжини і товщини, округлі в перетині, слабо опушені. Чечевички середні, малопомітні. Нирки при­жаті, трикутні, покривні луски опушені.

Листя розташоване під гострим кутом до пагона, середньої величини, широкі, майже округлі, з округлою основою і короткою, слабо скрученою верхівкою. Зубчастість крупно-городчаста, забарвлення зе­лене. Пластинка слабоскладена вгору і слабо вигнута по середній жилці вниз, краї іноді слабохвилясті, консистенція шкіряста. Поверхня гладка, матова, нижня — слабо опушена, верхня — гола. Черешок середньої довжини і товщини.

Квітки зібрані в зонтикоподібні суцвіття, середньої величини, чашовидні, рожевуваті, ароматні, кількість їх середня. Пелюстки яйцевидні, рильця маточок розташовані на рівні пиляків.

Плоди вищесередні, середньої масою 160, максимально — 240 г, конічні, правильної форми, широкоребристі. У стані споживчої зрілості основне забарвлення зеленувато-жовте, покривне на більшій частині поверхні, інтенсивне, розмито-смугасте, червоне. Підшкірних точок багато, середні, сірі, добре помітні. Плодоніжка коротка, середньої товщини. Воронка середньої глибини і ширини, блюдце глибоке, вузьке, слабобороздчасте. Чашечка напіввідкрита. Сердечко круп­не, цибулинне. Камери відкриті; подчашочна трубка коротка, коніч­на. Насіння велике, округле, світло-коричневе.

М'якоть кремова, середньої щільності, дрібнозерниста, колюча, ніжна, соковита, кислувато-солодка, із середнім ароматом. Зовнішній вигляд плоду дуже привабливий (4,7 бала), смак відмінний (4,5 бала). Хімічний склад плодів: вміст сухих речовин — 14,8%, цукрів — 11,7%, титрованої кислоти — 0,45%, аскорбінової кислоти — 8,9 мг/100г.

Сорт відноситься до групи середньостиглих ранньозимових. Мак­симальна лежкість становить 120 днів. Обсипання плодів відсутнє. Транспортабельність свіжих плодів і товарність їх високі. За якістю плодів відноситься до сортів десертного призначення.

Вступає в період плодоношення на 6-7 рік від окулірування в розсаднику. Урожайність висока, на рівні контрольних сортів Россо­шанське смугасте і Північний синап.

Зимостійкість дерева висока. У найсуворішу зиму 1978-1979 р. при -32ºС підмерзання не спостерігалося. У 1999 р. при зниженні темпера­тури до -6ºС під час масового цвітіння яблунь (6-7 травня) квітки заги­нули повністю, врожаю не було. В епіфітотійний 1982 р. сорт проявив високу стійкість до парші.

Переваги сорту: високі показники екологічної пристосованості, в тому числі і до хвороб, висока урожайність і товарність пло­дів.

Недоліки: короткий термін споживання плодів.