Росса

Позднеосенний сорт селекции Россошанской зональной опитной станции садоводства. Получен от скрещивания Кандиль-китайки з Уелси. Автори сорта: М. М. Ульянищев, А. Н. Поляков, Т. М. Мамаева, О. І. Колодій. Розповсюдженість сла­бка: в садах опитной станции та кількох плодосовхозів на півдні ЦЧЗ. Прийнятий на ГСІ у 1995 р.

Дерево слаборосле, карлик, висотою 2,5 м, шириною 3х2,5 м за 16 років. Форма крони овальна в молодому віці, округла — у плодонося­чому, середньої густоти. Спостерігається оголення гілок. Кора штамба та гілок се­ро-коричнева. Розташування скелетних гілок похило-вертикальне. Побегопроизводительность слабка.

Пагони прямі, короткі, середньої товщини. Плодоношення змішане, включаючи концеві бруньки 1-річних пагонів.

Листя середнього розміру, темно-зелене, видовжено-овальне, ко­жисте, з хвилястим краєм, не опушене, блискуче, складене вгору, зігнуте по середній жилці. Черешки їх середньої довжини та товщини. Зазубрен­ність крупногородчата, верхівка слабо скручена. Нирки трикутні, притиснуті, слабо опушені.

Суцвіття — зонтик з 4-5 квіток. Цвіте пізно. Бутон темно-ро­жевий, квітка світло-рожева, чашовидно-блюдцевидна, слабомахрова, середнього розміру, пелюстки зімкнуті; тичинки опушені, рильця на рівні тичинок; квітконіжки середньої довжини. Термін цвітіння — пізній, на тиждень пізніше контрольного сорту Рос­сошанское полосатое.

Плід середнього (130 г) та вищесереднього (210 г) розміру, середньої од­номерності, циліндричний, рельєф рівний, поверхня гладка. Шкірка тонка. Основне забарвлення в стадії споживання зрілості білувате, покривне — середньої інтенсивності, розмито-смугасте, світ­ло-червоне. Шкірка гладка, слабоглянцева. Плодо­ніжка середньої довжини, пряма, воронка середня. Чашечка відкрита, блюдце глибоке, вузьке, гладке. Підчашечна трубка зазвичай воронкоподібна, осьова порожнина мала. Сердечко середнє. Насіння середнього розмі­ру, видовжене, світло-коричневе.

М'якоть білувато-зелена, кисло-солодка зі слабким ароматом, дуже соковита, середньої твердості, дрібнозер­ниста. Зовнішній вигляд плоду привабливий (4,3 бала), смак дуже хоро­ший (4,5 бала). Хімічний склад плодів: сухих речовин — 13,9%, цукрів — 10,6%, титрованих кислот — 0,72%, пектину — 0,63%, аскорбінової кислоти — 7,6 мг/100г.

Термін дозрівання плодів — осінній з тривалою лежкістю іноді до березня. Перед збиранням можлива середня осипаемость плодів. Максимальна лежкість — 180 днів. Транспортабельність та товарність плодів середні. За господарським використанням — сорт десертний.

Урожайність висока, на рівні сорту Россо­шанское полосатое. Зимостійкість висока. При зниженні температури до -32ºС у 1994 р. підмерзання не спостерігалося. Весняний заморозок 7 травня 1999 г. в стадії початку цвітіння погубив квітки на 100%, урожаю не було. В епіфітотійний 1993 рік сорт проявив середню стійкість до парші.

Переваги сорту: слаборослість, екологічна пристосованість, високі врожайність та якість плодів, тривалість їх зберігання, можливість більш щільного розміщення на площі.