Зимовий сорт Свердловської дослідної станції садівництва отримано П. А. Дібровим і Л. А. Котовим від схрещування Персикового з Кунгурським ананасним. Районований в Уральському регіоні. Як новий великоплідний сорт поширюється в інших областях Приуралля.
Дерево середньоросле, з овальною, а з віком — кулястою негустим кроною, з небагатьма досить товстими гілками. Плодоношення в основному зосереджено на кільчатках, менше — на минулорічних приростах.
Пагони середньої товщини, прямі, у перетині округлі, з темно-коричневою корою, середньоопушені. Листя зелене, плоске, кругле (рідше широкояйцеподібне), із серцеподібною основою і короткозагостреною верхівкою, складно-зубчастою зазубреністю злегка піднятих країв, зморшкуватою поверхнею, на коротких черешках, розташованих під гострим кутом (40-45º) до пагона, з дрібними прилистками смугастої або ланцетоподібної форми.
Квітки досить великі, блюдцевидні, білі, стовпчики маточки довгі, рильця підносяться над тичинками.
Плоди середньої величини, масою 100-120 г і більше (до 180 г), від округлої до широкоциліндричної форми, з майже невираженими ребрами. Поверхня гладка. Основне забарвлення при зборі зеленувате, пізніше кремове, покривне — густий карміновий смугастий рум'янець на більшій частині плоду, із сизим восковим нальотом. Плодоніжка коротка, воронка середня або вузька з невеликою оржавленістю. Бдюдце середнє або вузьке, чашечка закрита. Сердечко репчасте, семянки закриті, підчашова трубка вузька, конічна. Осьової порожнини немає.
М'якоть кремова, соковита, великозерниста, як би хрустка, гарного або дуже доброго кисло-солодкого смаку. Хімічний склад: сухих розчинних речовин — 12,9 (до 16,8)% сума цукрів — 9,6 (до 12,1)%, титровані кислоти — 1,01 (до 1,66)%, аскорбінової кислоти — 19,9 (до 37,3) мг/100г м'якоті плоду, Р-активних речовин (катехінів) — 195,3 (до 279,4) мг/100г.
Дозрівають плоди до середини вересня, зберігаються до 180 днів.
Плоди до знімної стиглості досить міцно утримуються на дереві, потім при вітрах починають обсипатися. Транспортабельність плодів добра.
Дерева починають плодоносити на 6-7 рік після окулірування і через 1-2 роки дають товарний урожай. Продуктивність сорту гарна.
Зимостійкість Персіянки переважає таку у середньоросійських сортів. Однак, щодо грибкових захворювань слід зазначити, що за відсутності обприскувань сорт значною мірою може вражатися паршею. Але в посушливих умовах Оренбуржя, Північного Казахстану та південної частини Челябінської області парша не проявляється.
Переваги сорту: великоплідність, висока товарність, смак і зимовий термін зберігання.
Недоліки сорту: нестійкість до парші.
Сорт використовується в селекції — у схрещуваннях дає хороше потомство, зокрема від нього отримано сорт Первоуральська.
