Позднезимний сорт отримано А. С. Тихоновою в Центральній генетичній лабораторії ім. І. В. Мічуріна (нині ВНІІГіСПР) від схрещування груша уссурійська Ч Бере Боск. Районовано у Волго-Вятському регіоні. Як єдиний у північній зоні пізньозимній сорт груші, розмножується в Свердловській та сусідніх з нею областях.
Дерево середньоросле, крона в молодому віці широкопірамідальна, з віком розширюється до округлої. Головні гілки з білувато-сірою корою, добре обростають довговічними ветвистими кільчатками, на яких зосереджується основний урожай. На дорослих деревах квіткові бруньки закладаються і на торішній деревині.
Пагони. Листя немкрупне, тьмяно-зелене, матове, плоске, тонке, яйцеподібної форми, з дрібною остропильчастою зазубреністю країв, досить жорстке, з довгими черешками. Прилистки непомітні.
Квітки дрібні, чашоподібні, пелюстки білі. Пильники блідо-фіолетові, розташовуються на одному рівні з рильцями маточок. Бутони рожево-білі. Цвітіння раннє.
Плоди дрібні, масою 60 г (на родючих грунтах 90 г), від округло-широкогрушоподібної до яйцевидно-грушоподібної форми, з короткою конічною шийкою. При збиранні плоди зелені, дуже тверді. Під час зберігання в найпростішому сховищі через 3-4 місяці шкірка стає жовтою, усіяною світло-коричневими ороговілими цятками. Плодоніжка коротка. Блюдце майже не виражене. Чашечка відкрита, маленька, підчашова трубка дрібна, чашоподібна. Насіннєві камери закриті, центральної порожнини немає.
М'якоть жовтувата, соковита, хрустка, ароматна, кисло-солодкого доброго смаку. Хімічний склад: сухих розчинних речовин — 16,9 (до 20,8)%, сума цукрів — 13,5 (до 16,6)%, титровані кислоти — 0,85% від сирої маси, аскорбінової кислоти — 11,1 (до 13,4) мг/100г м'якоті плоду, Р-активних речовин — 358,4 (до 423,8) мг/100г.
Термін споживчої зрілості плодів — з лютого до середини травня.
Плоди міцно утримуються на дереві, обсипання не буває навіть у вітряну погоду. Транспортабельність плодів дуже висока,
Плоди споживаються в свіжому вигляді і дають чудові продукти переробки.
Сорт самобезплідний, для отримання врожаїв потребує близького розміщення інших сортів груші.
Дерева починають плодоносити на 7-й рік після окулірування. Урожайність дорослих дерев висока і регулярна — не менше 200-250 ц/га.
Зимостійкість Тихонівки дуже висока, сорт невибагливий до догляду і не уражається хворобами.
Переваги сорту: виняткова лежкість плодів, їх добрий смак, врожайність, стійкість до хвороб.
Недоліки сорту: дрібноплідність.
