Стародавній англійський сорт, у південних регіонах Росії осіннього терміну дозрівання, а в більш північних — зимового. Сорт був отриманий Ділемом у 1800 р. в Англії. Тоді ж став популярним не тільки в Англії, але й почав поширюватися в Європу. В останнє десятиліття став менш популярним через нерівномірність плодів за величиною, ураження плодожерками та хворобами, осипання плодів дозрівання.
Дерева середніх розмірів або великі, в молодому віці пірамідальні, у плодоносному — широкорозкидисті. Гілки відходять від стовбура під прямим кутом і тягнуться вгору.
Пагони товсті, колінчасті, темно-зелені, з бурим відтінком, сильно опушені, з малочисельними дрібними чечевичками. У розсаднику пагін сіро-коричневий. Листя подовжене або широкоовальне з округлою основою і чітко вираженим кінчиком, рівне, з двоякозубчастим краєм; зі стеблом утворює гострий кут. Зверху листова пластинка темно-зелена, знизу матова. Черешок товстий, прилистки вузькі, ланцетні.
Плід середній і великий, округло-конічний з розширеною основою, без ребер. Шкірка тонка, хоча й щільна, при дозріванні покривається сильним шаром воску. Основне забарвлення при зборі світло-зелене з оранжево-червоним рум'янцем і більш інтенсивно пофарбованими штрихами та крапинками на ньому. У зберіганні плоди жовтіють і набувають золотисто-оранжевих тонів. Плодоніжка тонка й коротка.
М'якоть світло-жовта, при зберіганні — кремова, кисло-солодка, дуже щільна, соковита та запашна.
На Кубані дозріває в середині серпня, у більш північних широтах — пізніше. Зберігаються плоди до листопада, грудня. У поганих умовах зберігання захворює гіркою гниллю. При дефіциті повітряної вологи, високих температурах плоди обсипаються на початку знімної стиглості. Сорт скороплідний і врожайний.
Дерева середньозимостійкі та слабозасухостійкі.
Переваги сорту: плоди високих споживчих якостей.
Недоліки сорту: нерівномірне дозрівання, захворювання паршею.
У селекції — донор щільності м'якоті та ароматності плодів.
