Сорт виведений садівником-любителем П. С. Єрмолаєвим у Мінусинську шляхом схрещування в 1937 р. Ранетки пурпурової з Аркадом літнім. Районований з 1959 р. по Західно-Сибірському та Східно-Сибірському регіонах. Був широко розповсюджений у садах Сибіру. У новосадках відсутній.
Дерева середньорослі, з пірамідальною розрідженою кроною. Плодоношення, в основному, на кільчатках на 2-3-річних приростах, частково на коп'яцях і плодових прутиках.
Пагони коричнево-червоні, слабо опушені на кінцях. Листки великі, широко-яйцевидні, що звисають, яскраво-зелені, гладкі, без опушення, з дрібнозубчастими краями. Черешки середньої довжини з видовженими загостреними прилистками.
Плід виключно дрібний (8-12 г), округло-овальний, іноді слаборебристий. Основне забарвлення жовте, покривне — темно-червоне, суцільне. Шкірка з блакитним нальотом, воронка глибока, часто з променевою оржавілістю. Чашечка, як правило, опадаюча. Блюдце широке, злегка ребристе. Підчашова трубка конічна.
М'якоть біла, з червонуватими прожилками, кисло-солодка, задовільного смаку. Хімічний склад плодів: сума цукрів — 11,9% (9,1-14,2), титрованих кислот — 1,31% (1,00-1,58), дубильних речовин — 395 мг/100г (124-580), аскорбінової кислоти — 38,2 мг/100г (22,7-56,0), Р-активних сполук — 571 мг/100г (500-644), пектинових речовин — 6,15% на суху вагу.
Знімна зрілість плодів в кінці серпня. Тривалість зберігання до 20 днів. Сорт універсального призначення.
Початок плодоношення на 4-5 рік. Врожайність середня, плодоношення нерегулярне. Зимостійкість висока. Засухостійкий. До парші чутливий.
Переваги сорту: висока зимостійкість, раннє дозрівання плодів.
Недоліки сорту: виключно дрібні плоди, чутливий до парші.
З його участю виведені сорти Алтайське багряне, Синап мінусинський.
