Манзоні Бьянко — це білий технічний сорт винограду, створений у 1930-х роках Луїджі Манзоні, деканом енологічної школи в Конельяно, регіон Венето, Італія. Він отриманий шляхом схрещування сортів Різлінг і Піно блан. Виноград характеризується ранньосереднім терміном дозрівання та двостатевою формою цвітіння. Листя у сорту округле, дрібне, п’ятилопатеве й глибоко розсічене. Грона невеликі, масою від 80 до 150 грамів, конічної або циліндричної форми з крилом. Ягоди дрібні, округлі, зеленувато-білого кольору, вкриті восковим нальотом. Шкірка щільна, а м’якоть соковита, що надає вину характерної сортової ароматичності. Сорт відрізняється стійкістю до мілдью та хвороби еска, однак чутливий до морозів. Манзоні Бьянко широко використовується у виноробському регіоні Венето, на північному сході Італії, де з нього виробляють ароматні білі вина. Ці вина зазвичай тихі, сухі, повнотілі та освіжаючі, з вираженими пряними, квітковими й мінеральними нотками. В ароматі часто відчуваються відтінки жасмину, лимона і меду, що робить їх унікальними й привабливими для цінителів білих вин. Манзоні Бьянко застосовується у виробництві відомих білих вин, таких як Бьянко ді Кустоза DOC і Коллі ді Конельяно DOC. Завдяки своїм характеристикам і смаковим якостям, цей сорт є важливим компонентом виноробської культури регіону Венето й користується популярністю серед виробників і споживачів, що прагнуть до створення вишуканих і ароматних білих вин.
