Огіркова трава (Borago officinalis L.) – однорічна трав’яниста рослина заввишки до 50 см, яка цінується як овочева та лікарська культура. Насіння висівають у відкритий ґрунт після закінчення загрози заморозків, зазвичай наприкінці березня–квітні, на глибину 1,5–2 см з відстанню між рослинами 10–20 см і рядами 30–45 см. Рослина надає перевагу некислим родючим ґрунтам, пухкій структурі та сонячним ділянкам, але може рости й у затінених місцях. Регулярний полив забезпечує гарний розвиток, а помірна посухостійкість дозволяє вирощувати її навіть при обмеженому доступі води.
Листки огіркової трави – великі, ароматні, пахнуть свіжим огірком, що робить їх популярними в кулінарії. Їх використовують у салатах, гарнірах до м’ясних і рибних страв, а також для приготування напоїв. Квітки яскраво-сині, великі, розпускаються через 40–50 днів після посіву та цвітуть від початку липня до осені, приносячи рослинам високу медопродуктивність: один гектар може виділити понад 160 кг цукру або 200 кг меду. Квіти приваблюють бджіл, що робить огіркову траву цінним джерелом нектару та меду.
У народній медицині листки й квітки застосовуються при ревматизмі, серцевій слабкості, неврозах, як заспокійливий засіб, легкий проносний і відхаркувальний. Вони містять аскорбінову кислоту, каротин, цукри, калієві солі та інші корисні речовини. Насіння зберігає схожість 2–3 роки, рослина легко розмножується самосівом, що дозволяє вирощувати її на одному місці багаторазово.
Для отримання ранньої зелені посіви проводять у кілька строків: листки збирають до появи квітконосного стебла, через 15–25 діб після сходів. За потреби можна використовувати парники або плівкові укриття для прискорення росту. Догляд за рослиною включає полив, розпушування міжрядь, прополювання та підживлення азотними добривами навесні.
Таким чином, огіркова трава – це універсальна рослина, яка поєднує в собі кулінарні, медоносні й лікарські властивості, легко вирощується на різних ґрунтах і кліматичних умовах, а також приваблює бджіл, сприяючи біорізноманіттю ділянки.
