Осінній сорт виведений С. Пакгамом (Австралія) в 1897 році. Був районований у Північно-Кавказькому регіоні. В Європі на даний час це один з основних комерційних сортів.
Дерево слаборосле, з широкопірамідальною несиметричною рідкуватою кроною. Основні гілки відходять від стовбура під кутом 35-40°. Кора на штамбі та скелетних гілках сіра. Плодоносить, в основному, на прутиках на 2-3-річній деревині.
Пагони середньої довжини, колінчасті, майже прямі, зеленувато-коричневого кольору, при визріванні коричневі зі слабким червонуватим відтінком. Чечевички дрібні, видовжені, світло-коричневі, облистяність добра. Пагоноутворююча здатність слабка. Гілки густо вкриті прутиками. Листки середньої величини, подовжено-зворотнояйцевидні. Листкова пластинка на головній жилці слабо вигнута догори, кінчик трохи опущений. Зазубренність країв листка дрібнопильчаста. Черешок короткий. Бруньки розташовані густо, невеликі, притиснуті, конусовидні, неопушені, коричневого кольору.
Цвітіння раннє.
Плід середнього або вище середнього розміру (маса 150 г), грушоподібний з горбистою поверхнею. Шкірка середньої товщини, в період знімної стиглості зеленувато-жовта, у споживчій — світло-жовта з іржавими цятками та плямками.
М'якоть біла, ніжна, що тане, соковита, кисло-солодка, з легким мускатним ароматом, дуже доброго смаку. Хімічний склад плодів: цукрів — 9,1%, титрованих кислот — 0,35%, сухих речовин — 15,1%, аскорбінової кислоти — 5,3 мг/100г, Р-активних катехінів — 59,2 мг/100г сирої речовини.
Знімна стиглість плодів настає у другій половині вересня, споживча — в листопаді-грудні. На дереві плоди тримаються міцно.
У пору плодоношення вступає на 3-4 рік після посадки в сад. Плодоносить рясно та досить регулярно. Сорт недостатньо зимостійкий. Дуже сприйнятливий до парші.
Переваги сорту: слаборослість, скороплідність і висока врожайність дерев, високі смакові якості плодів.
Недоліки сорту: сприйнятливість до парші.
