Груша звичайна Фавр (Мадам Фавр)

Осінній сорт, виведений у 1863 році плодівником М. Фавром (Франція). Саджанець від вільного запилення сорту Бере Арданпон. Був районований в Краснодарському краї, Кабардино-Балкарії. В останні роки поширеність його зменшується.

Дерево середньої сили росту з досить густою, широкопірамідальною кроною.

Плоди вище середнього розміру, масою 150-180 г, оригінальної округлої або широкогорбуватої форми з горбистою поверхнею, з м'ясистим наростом біля плодоніжки. Шкірка спочатку світло-зелена, при дозріванні солом'яно-жовта, нерідко зі слабким рум'янцем на сонячній стороні, усіяна численними дрібними сірими цяточками, запашна, дещо жорстка на дотик, щільна, біля основи плодоніжки іноді зустрічається невелика потемнілість. Від плодоніжки йдуть зеленуваті смуги. У лежанні шкірка суха, трохи шорстка. Плодоніжка досить довга, пряма або дугоподібно зігнута, товста, вузлувата, з великим м'ясистим розтрубом у нижньому кінці, вона більш-менш косо посаджена і біля основи оточена опуклими складками. Воронка відсутня або невиразно виражена. Чашечка невелика, закрита або майже закрита.

М'якоть жовтувато-біла, масляниста, соковита, солодка, ароматна, зазвичай дуже хорошого смаку, однак іноді відчувається помітна терпкість. В умовах Кубані плоди містять цукрів — 10,2%, титрованих кислот — 0,4%, сухих речовин — 16,9%, аскорбінової кислоти — 5,3 мг/100г, Р-активних катехінів — 36,8 мг/100г сирої маси.

Знімна зрілість настає 1-5 вересня. У лежанні вони можуть зберігатися близько місяця, іноді, перезріваючи, «пухнуть». На дереві плоди тримаються неміцно.

Найкращими запилювачами для цього сорту є Вільямс, Любимиця Клаппа, Лісова красуня, Люциус, Бере Жиффар.

Добре вдається як на груші, так і на айві. Дерева, щеплені на грушу, у пору плодоношення вступають на 6-7-й рік, щеплені на айву — на 4-й рік. Урожайність рясна, хоча й нерівномірна по роках. Середня врожайність у центральній частині Кубані віком 15-18 років — 160-180 ц/га.

Дерево недостатньо посухостійке, морозостійкість середня. Сорт відносно стійкий до парші, але уражається білою плямистістю.

Переваги сорту: висока якість плодів, стійкість до парші.

Недоліки сорту: слабка посухостійкість.