Сен-Жермен

Старовинний зимовий французький сорт. Він був відомий ще в 1872 році під назвою Добра Луїза (Bonne Louise Duhamel). Був районований у Північно-Кавказькому регіоні. Поширений у Краснодарському та Ставропольському краї, Дагестані, Кабардино-Балкарії, в Україні, Молдові, Вірменії та Середній Азії.

Дерево дуже велике з широкопірамідальною кроною. Загущеність гілок середня, зі значною кількістю плодових гілок.

Пагони сірувато-зелені, довгі, прямостоячі. Вегетативні бруньки середніх розмірів, загострені. Листя зелене з сірим відтінком, середньої величини, складене по центральній жилці, округло-яйцевидної форми, з короткозагостреною верхівкою. Край листа дрібнопилчастий або без зазубрин; черешок тонкий, середньої довжини.

Цвіте в середні терміни. Квітки стійкі до весняної непогоди.

Плід вище середнього розміру, видовжено-грушоподібної або продовгувато-яйцевидної форми, іноді нерівнобічний. Шкірка тонка, але міцна, не дуже чутлива до ударів і натискань при збиранні, спочатку світло-зелена, при достиганні від світло-зеленого до жовтого. По всьому плоду розкидані ржаві цятки, особливо густо розташовані до країв плоду, де вони часто переходять у ржаву сітку, а нерідко утворюють суцільні плями. Поверхня плоду гладка. Плодоніжка середньої довжини, злегка зігнута, досить товста, косо посаджена на верхівці великого м'ясистого горбка, міцно прикріплена до плоду і плодоніжки. Чашоподібне заглиблення невелике, хвилясте, досить сильно оржавлене. Серцевина менше середньої або середньої величини, еліптичної форми, розташована ближче до верхівки плоду, чітко окреслена, грануляції відсутні. Насіннєві камери досить великі, закриті, вісь злегка порожниста. Насіння темно-коричневе, видовжене, середнього розміру. Підчашова трубка воронкоподібна.

М'якоть зеленувато-біла, середньої щільності, соковита, тане, запашна, освіжаюча, досить доброго смаку.

Плід містить сухих речовин — 13,9%, цукрів — 7,1%, титрованих кислот — 0,35%, аскорбінової кислоти — 6,0 мг/100г, Р-активних катехінів — 37,5 мг/100г сирої маси.

Знімна зрілість плодів настає в кінці вересня, споживча — у жовтні — листопаді. У сприятливих умовах вони можуть зберігатися до січня-лютого. Транспортабельність плодів хороша. В упакованому вигляді їх можна перевозити на великі відстані.

Плід відносно міцно тримається на дереві.

Плоди є цінним продуктом для вживання у свіжому вигляді, а також використовуються для переробки на компоти та сухофрукти високої якості.

Сорт добре росте і плодоносить як на груші, так і на айві.

У пору плодоношення дерева, щеплені на грушу, вступають на 6-7 рік, на айву — на 4-5 рік. Врожайність щорічна і висока. Сорт середньозимостійкий, лише у молодому віці в особливо суворі зими спостерігається підмерзання квіткових бруньок, а іноді й молодої деревини, тому для закладання саду цього сорту необхідно відводити більш захищені та теплі місця. Цей сорт найкраще вдається на добре прогрітих родючих ґрунтах з достатнім зволоженням. Значно уражується паршею і філлостиктозом.

Переваги сорту: регулярна та висока врожайність, хороша транспортабельність плодів.

Недоліки сорту: вимогливість дерев до ґрунтово-кліматичних умов.