Ботритіс цибулі

Гриб зберігається в ґрунті у вигляді склероціїв, які здатні витримувати несприятливі погодні умови протягом кількох сезонів поспіль.

Навесні, за наявності достатньої кількості вологи, склероції проростають, утворюючи конідії, що є первинним джерелом інфекції для молодих посівів цибулі.

Поширення конідій відбувається переважно повітряними потоками та бризками дощу під час поливу або опадів, що сприяє швидкому охопленню великих ділянок.

Розвиток патогену в тканинах рослини відбувається за рахунок виділення ферментів, що руйнують клітинні стінки, що веде до появи некротичних плям.

Хвороба уражує всі види цибулевих культур, проте найбільш вразливою є цибуля ріпчаста, яка вирощується у промислових масштабах.

Патоген спричиняє утворення численних плям на листках, що призводить до їх передчасного відмирання та зупинки процесу фотосинтезу.

Внаслідок ураження листового апарату рослина не здатна сформувати повноцінну цибулину, що суттєво знижує показники врожайності та вагу товарної продукції.

Рослини з пошкодженим листям стають більш вразливими до інших захворювань, таких як фузаріозна гниль або бактеріози, що погіршує якість врожаю.

Збитки від ботритісу можуть бути критичними, особливо в дощові роки, коли швидкість поширення спор значно зростає через високу вологість.

На початкових етапах зараження на листках цибулі з’являються дрібні, знебарвлені плями, які часто оточені ледь помітним жовтим ореолом.

Згодом плями збільшуються в розмірах, стають сірувато-білими, а за умов високої вологості на їхній поверхні з’являється характерний пухнастий наліт гриба.

Листя поступово жовтіє та засихає, починаючи з кінчиків, що створює ефект «спаленого» посіву на полі при інтенсивному ураженні.

Характерною ознакою є поява некротичних ділянок, які з часом можуть зливатися, охоплюючи значну частину листової пластини рослини.

• Поява дрібних білих плям на ранніх стадіях.
• Поступове відмирання верхівок пір’я.
• Наявність сірого нальоту спороношення.
• Масове пожовтіння та вилягання листя.

Основою захисту є дотримання сівозміни, що обмежує накопичення інфекції в ґрунті та знижує ризик повторного ураження посівів.

Агротехнічні заходи повинні включати глибоке зяблеве орання, яке сприяє швидкому розкладанню рослинних решток, де зимує патоген.

Необхідно уникати загущених посівів, оскільки висока щільність рослин сприяє підвищенню вологості в приземному шарі, що ідеально для гриба.

Система хімічного захисту передбачає використання фунгіцидів на основі системних діючих речовин відразу після виявлення перших ознак хвороби.

Регулярний моніторинг посівів та вчасне проведення профілактичних обробок дозволяють мінімізувати вплив ботритісу на кінцевий врожай цибулі.