Ботритіс цибулевий

Ботритіс цибулевий (лат. Botrytis byssoidea) — це патогенний гриб із родини Sclerotiniaceae, який спеціалізується на ураженні цибулевих культур. Він є ключовим збудником небезпечного захворювання — шийкової гнилі.

Цей мікроорганізм утворює міцелій, конідіальне спороношення та склероції. Склероції є основними органами виживання патогена в ґрунті, де вони можуть зберігатися протягом тривалого часу до появи сприятливих умов.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний із культивацією цибулі. Інфекція може передаватися через насіння, ґрунт або заражені рослинні рештки, що залишилися на полі після збирання.

Патоген володіє високою здатністю до ферментативного розщеплення тканин рослини. Його розвиток супроводжується виділенням токсинів, які руйнують клітинні оболонки цибулі.

Наукова класифікація відносить його до аскоміцетів. Для точного визначення виду проводять мікологічний аналіз, що дозволяє відрізнити Botrytis byssoidea від інших близьких видів, таких як Botrytis cinerea.

Основною культурою-господарем є цибуля ріпчаста, хоча патоген може уражувати й інші види роду Allium. Хвороба вражає як вегетуючі рослини, так і цибулини під час зберігання.

Шкодочинність проявляється у гнитті шийки та донця. В полі це призводить до зниження врожайності, а в сховищах — до масової загибелі продукції через швидке зараження сусідніх цибулин.

Економічні втрати можуть сягати 50% і більше, якщо не дотримуватися технології збирання та зберігання врожаю. Пошкоджена продукція стає повністю неліквідною.

Гриб спричиняє розвиток вторинних інфекцій, оскільки розм'якшені тканини стають вразливими для інших мікроорганізмів, включаючи бактерії.

Поширення хвороби в сховищах відбувається дуже швидко, що робить цей патоген одним із найбільш загрозливих факторів при тривалому зберіганні цибулі.

Розвиток захворювання активізується наприкінці вегетації, коли рослини починають природно в'янути, а вологість повітря залишається високою.

Масове зараження часто відбувається безпосередньо в момент збирання, якщо погода дощова або волога. Конідії гриба потрапляють на шийку цибулі, яка повільно висихає.

Умови високої вологості (понад 85%) та температурний режим від +15°C до +20°C є ідеальними для проростання спор та інфікування тканин рослин.

В період зберігання розвиток хвороби може відбуватися постійно, якщо в сховищі відсутня належна вентиляція або температура перевищує норму.

Тривалість розвитку симптомів залежить від ступеня зараженості матеріалу та умов середовища, причому перші ознаки часто проявляються вже через кілька тижнів після закладання на зберігання.

Первинні ознаки — розм'якшення тканин у місці прикріплення листя до цибулини. Тканина набуває водянистого вигляду та специфічного запаху гнилі.

Згодом уражена частина вкривається сірим нальотом, який складається з міцелію та конідій гриба. При глибокому ураженні на цибулині стають помітні чорні склероції.

Внутрішні луски цибулини стають сіро-коричневими, розм'якшуються і злипаються. Поступово гниль охоплює всю цибулину, перетворюючи її на кашоподібну масу.

При розрізі хворої цибулини видно чітку лінію відділення здорової тканини від ураженої, що часто має темну облямівку.

Зовнішні луски можуть здаватися сухими, але під ними часто вже розвивається прихований міцелій, який активується при підвищенні вологості.

Використання стійких сортів та якісного, знезараженого насіннєвого матеріалу є основою профілактики зараження полів.

Важливо забезпечити вчасне та якісне просушування цибулі перед закладкою на зберігання, щоб сформувалася щільна суха шийка.

• Дотримання сівозміни з поверненням цибулі на поле не раніше ніж через 4 роки.
• Знищення рослинних решток, які можуть бути резерватором інфекції.
• Підтримання оптимального температурного режиму в овочесховищах.
• Використання фунгіцидів для обробки посівів у період вегетації за необхідності.

Ретельне сортування цибулі перед зберіганням та вибракування всіх пошкоджених або недозрілих екземплярів дозволяє суттєво мінімізувати втрати.

Регулярний контроль стану продукції в сховищах допомагає вчасно виявити осередки гнилі та попередити подальше поширення хвороби по всій партії.