Ботріодиплодія теоброми

Ботріодиплодія теоброми (Botryodiplodia theobromae) — це патогенний гриб, який належить до класу Coelomycetes та родини Botryosphaeriaceae.

Цей гриб є надзвичайно агресивним поліфагом, що здатний інфікувати сотні видів рослин, переважно у тропічних та субтропічних кліматичних зонах.

Гриб утворює пікніди — спеціалізовані плодові тіла, в яких формуються конидії. Спори спочатку безбарвні, але з часом стають темно-коричневими та двоклітинними.

Патоген здатен виживати у несприятливих умовах завдяки глибокому проникненню міцелію в деревину та ґрунт, де він зберігається на рештках рослин.

Систематично об'єкт класифікується як анаморфна стадія (недосконалий гриб) великої групи патогенів, що викликають некротичні явища на рослинах.

Хвороба завдає значних збитків плодівництву, вражаючи банани, какао, цитрусові, манго та багато інших видів плодових дерев.

Патоген викликає відмирання пагонів, утворення глибоких виразок на гілках, а також некрози кореневої шийки у молодих саджанців.

Найбільш відома шкода — це швидке загнивання плодів (чорна гниль), що робить врожай непридатним для реалізації та тривалого транспортування.

Гриб руйнує судинну систему рослин, що призводить до в'янення цілих гілок та загального пригнічення життєдіяльності культури.

У промислових масштабах інфекція призводить до втрат, що можуть сягати 50-80% від зібраного врожаю за відсутності належного післязбирального захисту.

Активізація гриба відбувається за умов високої вологості повітря та температурного режиму в межах +25...+32°C.

Сезон дощів є критичним періодом для поширення конидій, які легко переносяться краплями води на здорові ділянки рослин.

Інфікування плодів часто відбувається в період збирання врожаю, коли на шкірці з'являються мікротріщини, через які проникають спори.

Тривале зберігання врожаю без дотримання низькотемпературного режиму сприяє швидкому розвитку гнилі, навіть якщо початкове зараження було незначним.

Взимку або у сухий період патоген залишається у стані анабіозу в уражених тканинах, очікуючи сприятливих умов для наступного циклу розмноження.

Перші ознаки зараження проявляються у вигляді дрібних плям, що поступово темніють і стають втиснутими.

При ураженні плодів колір шкірки стає темно-коричневим, майже чорним, а м'якоть розм'якшується та набуває характерного запаху.

• Поява чорних крапок на поверхні — це виходи пікнід гриба.
• Потемніння плодоніжки, що поширюється на весь плід.
• Утворення виразок на корі дерев.
• Засихання верхівок гілок через припинення руху соків.

На міцелії може формуватися сіруватий наліт, особливо в місцях з високою концентрацією вологи та відсутністю вентиляції.

Захист починається з ретельного відбору здорового садивного матеріалу та використання сертифікованих саджанців.

Санітарна обрізка заражених гілок із наступним їх спалюванням є обов'язковим заходом для зменшення інфекційного навантаження.

Обробка плодів фунгіцидами відразу після збору врожаю значно знижує ризик розвитку гнилі під час транспортування та зберігання.

Підтримка оптимального мікроклімату в сховищах (температура +10...+12°C та належна вентиляція) є ефективним методом стримування росту гриба.

Використання біопрепаратів на основі антагоністів та дотримання правил агротехніки мінімізують вірогідність масового ураження плантацій.