Ботріодіплодія гідродермія
Botryodiplodia hydrodermia
Збудник Botryodiplodia hydrodermia є представником класу Dothideomycetes, що спеціалізується на ураженні кори та судинної системи багаторічних рослин.
Вміст розділу
Ботріодіплодія гідродермія
Цей гриб утворює пікніди, в яких розвиваються безстатеві спори — конидії, що поширюються переважно в теплих та вологих кліматичних умовах.
Систематичне положення вказує на його здатність до стрімкого розповсюдження в місцях з високою концентрацією сприйнятливих видів рослин.
Міцелій патогена характеризується високою агресивністю, він швидко проникає в глибші шари тканин рослини, руйнуючи їх структуру.
Для лабораторної діагностики використовують метод посіву на поживні середовища, де гриб формує типові колонії з темним пігментом.
Основна шкода наноситься культурам, які культивуються в тропічному поясі, особливо каучуконосним деревам, що мають велике промислове значення.
Патоген викликає відмирання кори, що призводить до припинення виділення латексу та інших цінних речовин, знижуючи врожайність плантацій.
Ураження тканин стовбура і гілок часто супроводжується гнильними процесами, що робить деревину крихкою та непридатною для подальшого використання.
Зниження життєздатності рослин призводить до того, що вони стають легкою мішенню для комах-шкідників та інших хвороб.
Масові спалахи хвороби можуть призвести до повної втрати економічної ефективності господарства протягом кількох сезонів.
Візуально хвороба проявляється через потемніння та омертвіння кори на ділянках, які піддавалися зовнішньому впливу чи травматизації.
Спостерігається виділення камеді, що застигає на поверхні у вигляді бурштинових або темних напливів, вказуючи на серйозну реакцію рослини.
На некротичних ділянках виникають дрібні чорні крапки — це плодові тіла гриба, які стають джерелом подальшого розпилення спор.
Листя на хворих гілках втрачає тургор, скручується, змінює забарвлення на жовте або буре і передчасно опадає, оголюючи крону.
При розрізі уражених гілок видно чітку лінію некрозу, яка поширюється від периферії до центру, поступово захоплюючи здорову тканину.
Основним заходом боротьби є негайне видалення та утилізація хворих дерев, щоб зупинити поширення інфекції на здорові екземпляри.
Використання фунгіцидних паст для замащування ран на деревах після обрізки запобігає проникненню патогенних спор у відкриті тканини.
Важливим є дотримання режиму догляду за плантаціями, що включає регулярне внесення добрив та контроль за рівнем вологості ґрунту.
Для профілактики рекомендується обробка крон дерев препаратами міді у періоди, найбільш сприятливі для розвитку інфекції.
Забороняється використання необробленого інструменту між різними ділянками плантації для мінімізації ризику випадкового розповсюдження грибка.