Ботріодиплодіоз дуба

Гриб утворює розгалужений септований міцелій, який проникає в паренхіму кори та заболонь. Його систематичне положення визначається як представник відділу Ascomycota. Важливою особливістю біології є формування пікнід — спеціалізованих структур для статевого чи безстатевого розмноження.

Головною культурою, що страждає від цього патогену, є дуб звичайний. Хвороба вражає як молоді дерева в розплідниках, так і дорослі екземпляри у лісових масивах, особливо в умовах стресу від посухи, забруднення або неправильного догляду за насадженнями.

Шкодочинність полягає у виникненні некрозів кори, що призводить до відмирання живих тканин. Пошкоджена ділянка поступово розширюється, захоплюючи все більшу площу стовбура, що в кінцевому результаті веде до послаблення дерева та можливої його загибелі через порушення метаболізму.

Основним симптомом є поява на стовбурах та гілках плям відмерлої кори, які мають коричневий або чорнуватий відтінок. Уражена кора з часом розтріскується, оголюючи деревину, що створює сприятливі умови для заселення вторинними шкідниками та іншими грибковими інфекціями.

На поверхні некротичних ділянок формуються численні чорні крапки — пікніди збудника. Вони добре помітні неозброєним оком після дощу, коли спори гриба можуть виходити назовні у вигляді специфічного нальоту або крапель, що поширюються за допомогою вітру та комах.

Активний період розвитку патогену починається навесні, коли температура повітря стабільно перевищує +15 °C. Вологий період сприяє масовому виходу конідій та їх проростанню на нових ділянках кори або в місцях свіжих пошкоджень дерева.

Цикл розвитку тісно пов'язаний з вологістю повітря та станом імунітету дерева. У літній період при тривалих посухах дерева втрачають тургор, що робить їхню кору більш проникною для грибних гіф, прискорюючи перебіг інфекційного процесу та формування нових пікнід.

Боротьба з ботріодиплодіозом базується на системі лісогосподарських заходів. Першочерговим завданням є підтримання оптимальних умов росту, що мінімізує вразливість дубів до грибкових хвороб, та своєчасне вилучення хворих дерев з насаджень.

• Санітарна рубка та видалення заражених гілок для зупинки поширення спор.
• Дезінфекція інструментів при догляді за деревами в паркових зонах.
• Обробка ран на стовбурах садовими варами або спеціальними антисептиками.
• Моніторинг стану насаджень для раннього виявлення осередків хвороби.
• Використання стійких до посухи форм дуба при створенні нових лісових масивів.