Ботритис бобових

Патоген має високу здатність до виживання у зовнішньому середовищі завдяки утворенню стійких склероціїв у ґрунті.

Морфологічно гриб виглядає як наліт сірого кольору, що формується з конідієносців та безлічі конідій, які активно розповсюджуються вітром.

Гриб здатний розвиватися як сапрофіт на рослинних рештках, що робить його вкрай важким для викорінення на заражених полях.

Біологічний цикл гриба тісно пов'язаний з вологими умовами, що дозволяє йому швидко колонізувати тканини рослин-господарів.

Основною культурою, що страждає від ботритису, є боби садові (Vicia faba). Гриб уражає всі надземні частини, включаючи листя, стебла, квітки та плоди.

Ураження призводить до передчасного відмирання листкового апарату, що негативно позначається на загальному розвитку культури та накопиченні сухої речовини.

Пошкодження стебел часто спричиняє їх злам, що призводить до вилягання посівів та значних втрат під час механізованого збирання врожаю.

При ураженні плодів розвивається гниль насіннєвої оболонки, що знижує схожість насіння та його товарні якості.

Загальна шкодочинність патогену полягає у суттєвому зниженні врожайності та якості кінцевої сільськогосподарської продукції.

Період активізації гриба припадає на весняно-літній сезон, коли середня добова температура досягає 15-20 °C при високій вологості.

Часті опади та тумани створюють сприятливе середовище для проростання спор на поверхні здорових тканин рослин.

Найбільш критичним періодом є фаза цвітіння, коли патоген масово інфікує генеративні органи, призводячи до їх опадання.

Протягом літа гриб може давати кілька генерацій конідій, що забезпечує швидке вторинне зараження посівів.

Наприкінці сезону при зниженні температур патоген формує міцелій та склероції, які забезпечують перезимівлю у ґрунті.

Ознаки інфекції починаються з появи дрібних плям бурого кольору, які з часом стають великими та набувають сірого забарвлення.

На поверхні плям при підвищеній вологості добре помітний пухнастий сірий наліт, що є спороношенням гриба.

Стебла рослин вкриваються видовженими некротичними смугами, які поступово поглиблюються, утворюючи язви.

Квітки вкриваються нальотом, чорніють і опадають, не утворюючи зав'язі, що є типовим симптомом ботритису.

• Коричневі плями на листках.
• Сірий наліт на уражених тканинах.
• Язви на стеблах та переломи.
• Передчасне опадання квіток та бутонів.
• Гниття бобів у стручках.

Основним методом контролю є дотримання агротехнічних норм, зокрема правильної сівозміни з поверненням бобових через 3-4 роки.

Важливим заходом є використання оздоровленого насіннєвого матеріалу, вільного від прихованої грибкової інфекції.

Необхідно проводити глибоку зяблеву оранку, що сприяє швидкому розкладанню рослинних залишків, де зберігається патоген.

Хімічний захист передбачає обприскування посівів фунгицидами в періоди, найбільш сприятливі для розвитку хвороби.

Своєчасне знищення бур'янів та забезпечення оптимальної густоти стояння рослин покращують провітрюваність, що гальмує розвиток гриба.