Яблуня домашня Мілтош

Зимовий американський сорт, отриманий від схрещування сортів Мілуокі та Макінтош. Довгі роки був районізований в низов'ях Волги і досі є у товарних насадженнях, на дачних і присадибних ділянках.

Дерева великі, швидкорослі, формують кулясту або віникоподібну крону. Плодоношення зосереджене на тонких прутиках і коп'ях.

Пагони середньої товщини, темно-коричневі або бурі, опушені, з досить короткими міжвузлями.

Лист подовжений, овальної або яйцеподібної форми, з округлою основою і плавно витягнутим кінчиком. Рельєф листової пластинки досить плоский, вона помітно зморшкувата, матова, по краях дрібнозубчаста, пилчаста або пилчасто-городчата. Черешок середньої довжини і товщини. Прилистки досить короткі, ланцетної форми.

Плід не перевищує середню величину, сплющено-округлий, слаборебристий, правильної, майже точеної форми. Основне забарвлення плодів при зборі світло-зелене, що переходить у кремове в міру настання споживчої стиглості. Покровна — у вигляді смуг, що зливаються в суцільний рум'янець, цегляно-червоного кольору по червоному фону на більшій частині або по всій поверхні плоду. Сильний восковий наліт надає плодам, поки вони на дереві, тьмяний вигляд. Підшкірні точки численні, дуже великі, світлі, помітні. Плодоніжка коротка.

М'якоть світло-кремова, щільна, дрібнозерниста, соковита, ароматна, відмінного кисло-солодкого смаку.

Знімна стиглість настає в кінці вересня, плоди зберігаються до квітня. Мають хороші товарні та споживчі якості.

Плоди споживаються у свіжому вигляді і для приготування відмінного, ароматного соку.

Сорт відрізняється надзвичайно високою та щорічною врожайністю. У Нижньому Поволжі він високо зимостійкий, посухостійкий, майже не уражується паршею.

Дерева потребують захисту від борошнистої роси.

Переваги сорту: висока щорічна врожайність, хороші товарні та споживчі якості плодів.

Недоліки сорту: дерева сильнорослі, плоди не перевищують середню величину, потребують захисту від борошнистої роси.