Мінусинське десертне (Надія)

Літній сорт виведений на Мінусинській дослідній станції садівництва та баштанництва від схрещування сортів Бельфлер-китайка і Ранетка пурпурова у 1954 році. Автори — В. О. Шевченко, В. І. Шевченко. Включений з 1988 року до Держреєстру селекційних досягнень, допущених до використання в Східно-Сибірському регіоні. Широко розповсюджений у Красноярському краї та Хакасії.

Дерево середньоросле, висота 2,8-3,3 м, швидкоросле, крона густа, округла. Гілки прямі, відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого, розташовані компактно, кінці направлені вгору. Кора на штамбі та основних сучках шелушащася, сіра. Переважний тип плодових утворень — прості кільчатки, копье­ца, плодові прутики.

Пагони середньої довжини, прямі, округлі в перерізі, коричневі, опушені. Чечевички дрібні, малочисельні. Бруньки притиснуті, великі, опушені. Листки дрібні, яйцевидні, короткозагострені, зелені, з сизуватим відтінком, гладкі, матові, з ніжною нервацією. Пластинка листа увігнута, зігнута вгору, опушеність середня. Край листка дрібнопильчастий. Черешок середньої довжини і товщини, опушений. Прилистки середні, видовжені.

Квітки середньої величини, глибокочашевидні, кремові, ароматні. Пелюстки овальні, віночки короткі. Колонка пестиків середньої довжини, рильце вище пиляків.

Плід (рис.) одномірний, середня маса — 20 г, максимальна — 28 г, округлі. Поверхня плоду гладка. Шкірка ніжна, гладка, блискуча, з нальотом. Забарвлення в момент знімної і в стані споживчої стиглості однакова: основна — золотисто-жовта, покривна — по більшій частині плоду, розмита, середньовиражена, оранжева. Підшкірних точок мало, вони дрібні, сірі, слабопомітні. Плодоніжка середня довжина і товщина, пряма. Воронка дрібна, тупоконічна, середня, оржавленість відсутня. Чашечка не опадаюча, відкрита, блюдце відсутнє. Привабливість зовнішнього вигляду 4,5 бала. Сердечко серед­нє, серцевидне. Камери відкриті, середні. Підчашова трубка коротка, середня, чашевидна. Насіння середньої величини і ширини, яйцевидне, світло-коричневе.

М'якоть кремова, серед­ньої щільності, дрібнозерниста, дуже соковита. Смак кисловато-солод­кий, з сильним ароматом, дегустаційна оцінка 4,7 бала. У плодах міститься: сухої речовини — 17,1%, аскорбінової кислоти — 21,28 мг/100г, цукрів — 14,4%, титрованих кислот — 0,74%.

Сорт літнього строку достигання — середина серпня. Опадальність плодів 10-20%. Товарність плодів висока, транспортабельність середня. Строк споживання не більше трьох тижнів. Сорт універсального призначення, придатний для виробництва компотів, варення, повидла і натуральних соків.

Сорт самобезплідний, найкращі запилювачі — Ранетка Єр­молаєва, Запроточне, Тубинське. Скороплідний, вступає у плодоношення на 3-4 рік після посадки (через 4-5 років з року росту привоя в розсаднику). Продуктивність нарощує повільно, але стабільно. Середня врожайність 10-річних дерев — 111 ц/га, або 16,7 кг/дерева, максимальна — 178,1 ц/га. Періодичність плодоношення виражена в середньому ступені.

Способи розмноження — окулірування і щеплення живцем, підщепа — сіянці Ранетки пурпурової. Рекомендована схема посадки 5 х 3 м. Добре відзивається на внесення добрив і поливи. Крона формується вільноросла, штамбова, з двома ярусами основних скелетних гілок. З віком дерева потрібно проводити зниження крони з видаленням центрального провідника і переведенням на бічну гілку.

Зимостійкість сорту висока (у 1980 році при температурі повітря -42, 8ºС загальний ступінь підмерзання 1,1 бала, спостерігалося слабке підмерзання деревини і незначне усохнення однолітніх пагонів). Посухостійкість і жаровитривалість високі. До парші стійкий, в роки епіфітотій ступінь ураження листям хворобою не більше 0,5 бала, плоди не уражаються. Квітки добре переносять легкі весняні заморозки.

Переваги сорту: висока зимостійкість, скороплідність, стійкість до парші, десертний смак плодів.

Недоліки сорту: періодичність плодоношення, при високій врожайності плоди дрібнішають, короткий знімний період.