Красноярське солодке

Сорт виведено на Красноярській дослідній станції плодівництва Н. М. Тихоновим, А. С. Толмачовою, І. О. Веткас від схрещування ранетки Лалетино з Папировкою. Сорт включено до Державного реєстру по Красноярському краю, Іркутській області, в республіках Хакасія, Тива, Бурятія. Розводять його також у Кемеровській, Новосибірській, Омській областях. В основному він розповсюджений у колективних садах різних регіонів Сибіру.

Дерево в розсаднику швидкоросле, з початком плодоношення ріст припиняється, з округлою середньої густоти і облистяності кроною. Кора гладка, зеленувата. Плодоношення зосереджене на простих і складних кільчатках, на 1-3-річній деревині.

Пагони прямі, округлі в перетині, середньої товщини, коричнево-бурі, слабоопушені. Бруньки притиснуті, дрібні, опушені. Листки середнього розміру, яйцевидні, короткозагострені, з пильчато-городчастою зазубренністю, зі шорсткою нервацією, світло-зелені. Опушення середнє. Черешок середній, вигнутий біля основи, опушений. Прилистки малі, ланцетні, опадають дещо раніше листків.

Квітки дрібні, мелкочашевидні, рожевуваті, середньоароматні. Пелюстки яйцеподібні. Колонка пестиків середня. Рильця розташовані вище або на одному рівні з пиляками. Найкращі запилювачі: Аленушка, Лада, Фонарик, Живинка, Мана.

Плід (рис.) для Сибіру великий, частіше 50-60 г, окремі 120 г. Форма плоду округла, звужується до чашечки, деякі нерівнобокі, з швом. Забарвлення плодів зеленувате. Покровне забарвлення — на 2/3 плоду, розмите, бурувато-червоне, у сприятливі роки цегляно-червоне, під час зберігання зливається в широкі смуги. Плодоніжка середня, пряма, іноді коротка. Товщина середня. Воронка дрібна, вузька, іноді запливає. Оржавленість у вигляді промінчиків. Чашечка напіввідкрита, маленька, в дрібному, вузькому, злегка бороздчастому блюдці. Підчашова трубка коротка, вузька, мішковидна. Осьова порожнина не сполучається з насіннєвими камерами, у яких часто буває по 15 насінин.

М'якоть зеленувата, щільна, дрібнозерниста, соковита. Смак кисло-солодкий, з пряністю, із середнім ароматом.

Хімічний склад плодів: сухих речовин — 13,5%, цукрів — 9,9%, титрованих кислот — 0,90%, відношення цукру до кислоти 11,0, аскорбінової кислоти — 25,0 мг/100г до 40,5 мг/100г, Р-активних речовин — 160 мг/100г, дубильних речовин — 0,13%.

Знімання плодів на початку вересня. Лежкість плодів до 15-20 грудня, у деякі роки до 15 жовтня.

Плоди споживають у свіжому вигляді, хороші для компотів, пюре, соків.

Сорт середньої скороплідності. Починає плодоносити на 5-6 рік. Середній урожай 73 ц/га, найбільший в 15-річному — 137 ц/га. Товарність плодів середня. Плодоношення не різко періодичне.

Зимостійкість серед великоплідних напівкультурок добра. Критичні зими 60, 80-х років переніс без загибелі дерев, хоча сума від'ємних середньодобових температур у зиму 1968/69 р. була -2926°, мінімальна температура повітря -41,8º, на грунті -48,4º (у лютому). Добре збереглися квіткові бруньки.

Сорт з гарною відновлювальною здатністю. Стійкий до парші.

Плід за 30 років не уражався жодного разу, листя — дуже слабо (0,6 бала), стійкість до посухи — середня.

Переваги сорту: величина плодів і високий вміст аскорбінової кислоти, універсальне їх використання. Стійкість до парші. Зимовий термін споживання плодів.

Недоліки сорту: пізнє вступлення у плодоношення, нерівнобокість плодів.