Яблуня домашня Георгіївське

Осінній сорт селекції Ставропольської дослідної станції з садівництва. Виведений П. В. Кузнєцовим від схрещування сорту Пармен зимовий золотий х Кронсельське прозоре. Проходив Державне сортовипробування на Північному Кавказі з 1977 р. Зустрічається у старих насадженнях степової та передгірних зон центрального Передкавказзя.

Дерево високе, з округлою рідкою кроною. Кора і штамб світло-сірі, до 10-річного віку гладкі. У період рясного плодоношення скелетні гілки набувають положення, близького до горизонтального. Плодоношення зосереджене, головним чином, на завершальних кільчатках, плодовитих прутиках.

Пагони зеленувато-жовті, округлої форми, слабкої опушеності з чечевичками середніх розмірів. Бруньки овальної форми. Листки зелені, великі, видовженої форми, спрямовані в сторони. Край листка городчастий із загостреннями на верхівці. Опушеність листка середня, черешок довгий, прилистки широколанцетні, відносно великі.

У суцвіттях 5-7 квіток біло-рожевого забарвлення, з блюдцеподібною формою віночка великого розміру.

Плоди великі (180-240г), одномірні, овальної рівної форми, з гладкою поверхнею. Шкірка товста. Основне забарвлення шкірки світло-зелене зі слабким рум'янцем, що охоплює близько половини плоду. Покровне забарвлення розмите, із помітними підшкірними цятками, без слідів іржавості поверхні. Плодоніжка коротка, на рівні країв воронки, середньої товщини. Воронка середня, блюдце дрібне. Насіння велике, коричневої форми по 7-10 штук у плоді.

М'якоть плоду біла, солодко-кислого смаку, середньої ароматичності, крупнозерниста, середньої щільності. Дегустаційна оцінка смаку — 4,2 бала, зовнішнього вигляду — 4,5 бала.

Знімна зрілість плодів настає у першій половині вересня. Лежкість 50-80 днів. Споживання плодів — осінньо-ранньозимове. При зволіканні зі збиранням плоди сильно осипаються. Транспортабельність і товарність плодів середні.

Плоди мають універсальне господарське використання.

У плодоношення вступає на 4-5 рік після окулірування на середньорослих підщепах.

Дерева в умовах Ставропілля відносно зимостійкі, довговічні, високоурожайні з регулярним плодоношенням.

Дерева відрізняються високою посухостійкістю та жаростійкістю, однак квітки чутливі до весняних заморозків. Стійкість пагонів, плодів і листків до парші висока, до борошнистої роси слабка. Плодожеркою та квіткоїдами уражується сильно.

Переваги сорту: зимостійкість, стійкість до парші, висока врожайність.

Недоліки сорту: слабка стійкість до борошнистої роси.