Грив Руж (Грив Ред)

Осінній сорт англійського походження. Районований по Північно-Кавказькому регіону (занесено до Державного реєстру). Перспективний для розведення в Астраханській, південній частині Волгоградської областей, республіці Калмикія та для інших зон країни з подібними кліматичними умовами.

Дерево середньоросле, досягає великих розмірів, має пірамідальну, а з віком плоско-округлу форму крони, середньої облистяності, порівняно густо заповнену гілками. Скелетні гілки досить товсті прямі, але іноді колінчасті, коричневі, обрастають другого порядку — темно-сірого кольору. Нижні гілки відходять від провідника під гострим кутом близько 45º, більш верхні під кутом, близьким до прямого. Штамб середньої величини, розтріскується, має хвилясту поверхню і коричневий колір. Скелетні та напівскелетні гілки обрастають кільчатками та коп'яцями, на яких зосереджується плодоношення.

Пагони коричневого і бурого кольору з сірим відтінком, злегка колінчасті іноді прямі, тонкі, слабо і середньоопушені, чечевички середня кількість, вони світлі, овальної форми.

Листя темно-зелене, дрібне та середнє, середньої ширини, видовжене, обернено — яйцеподібної та овальної форми. Вершина листків ширококлиноподібна, з середньо звужуючимся маловираженим кінчиком і ширококлиноподібною основою. Листкова пластинка — гладка, блискуча, майже плоска, складність і вигнутість дуже слабо виражені. Край листа рівний, одинарно- та двоякогородчастий. Опушення войлочне.

Бутони рожеві, квітки дрібні, білі, з рожевим відтінком по краях, краї пелюсток рівні, пелюстки мають овальну, рідше яйцеподібну форму, тичинка опушена слабо, майже гола, зрощена нижче середини і розташована нижче тичинок.

Плід (рис.) у молодих дерев великий, зі збільшенням врожаю в загальній масі середній, вирівняний, округлий, слабо та середньосплющений, слаборебристий, злегка округло-конічний. Основне забарвлення світло-зелене і жовте при повному дозріванні, покривне — ошатне, майже на всій поверхні плоду у вигляді мармурового, крапленого помаранчево-червоного рум'янцю іноді з малиновими штрихами. Плодоніжка виступає із воронки. Воронка широка, середньої глибини з оржавленою поверхнею. Чашечка напіввідкрита, середньої величини, підчашечникова трубка воронкоподібна, середньої глибини. Блюдце дрібне, вузьке, складчасте з перлами. Насінні камери напіввідкриті, іноді закриті повністю. Осьова порожнина слабо виражена або відсутня.

М'якоть біла, зі світло-жовтим відтінком, щільна, соковита, кисло-солодкого смаку з сильним ароматом. У лежанні стає більш солодкою, приємною, ніжною, соковитою. Хімічний склад плодів: сухих речовин — 15,9% (16,8%), сума цукрів — 10,3% (11,2%), титрованих кислот — 0,53% (0,6%) на сиру вагу, аскорбінової кислоти — 8,4 (11,2) мг/100г, відношення цукру до кислоти — 21,1 (35,6), Р-активних речовин (катехінів) — 81 (62-96) мг/100г, флавонолів — 15 (10-26) мг/100 г, сума фенольних сполук — 432 (190-752) мг/100г, пектинових речовин — 0,47% (0,37-0,57%).

Плід осіннього строку дозрівання, добре переносить транспортування, оскільки має товсту і щільну шкірку.

Плід можна використовувати як у свіжому вигляді, так і для виготовлення високоякісного соку.

Сорт скороплідний, відрізняється високою врожайністю, плодоношення, в основному, регулярне. Зимостійкість в умовах Нижнього Поволжя слабка, а на півдні в Краснодарському краї дерева цілком зимостійкі. Засухостійкість у першому випадку слабка, а в другому досить висока. Жаростійкість в Нижньому Поволжі висока. Сорт порівняно стійкий до грибних хвороб.

Переваги сорту: висока екологічна стійкість у південних районах Росії, висока, регулярна врожайність, високі товарні та споживчі якості плодів і досить хороша їх транспортабельність.

Недоліки сорту: слабка морозо- та посухостійкість, нетривалий термін зберігання плодів.