Грибні хвороби
Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.
Вміст розділу
Триблідіум чашоподібний
Triblidium caliciforme
Трибонема
Tribonema
Трибонема
Tribonema minus
Трибонема зелена
Tribonema viride
Трибонемові водорості
Tribonematales
Трикладієві гриби
Tricladiaceae
Триматостромоз
Trimmatostroma
Тримматостромоз берези
Trimmatostroma betulinum
Триморфомікоз
Trimorphomyces
Триморфомікоз бобових
Trimorphomyces papilionaceus
Трипетелієві лишайники
Trypetheliaceae
Трипетеліум
Trypethelium
Трипетеліум Елутерія
Trypethelium eluteriae
Триплоспоріоз
Triplosporium
Триплоспоріоз
Triplosporium floridanum
Трипоспермум
Tripospermum
Трипоспермум миртовий
Tripospermum myrti
Трипоспора венесуельська
Tripospora venezuelensis
Трипоспороз
Tripospora
Трипоспороз
Tripospora macrospora
Трипоспороз
Tripospora tripos
Тритирахіальні гриби
Tritirachiales
Тритирахіальні гриби
Tritirachiaceae
Тритирачиум залежний
Tritirachium dependens
Тритірахіоміцети
Tritirachiomycetes
Тритіраціум
Tritirachium
Трифрагміопсис
Triphragmiopsis
Трифрагміум
Triphragmium
Трихаптум
Trichaptum
Трихаптум буро-фіолетовий
Trichaptum fuscoviolaceum
Трихаптум двоякий
Trichaptum biforme
Трихаптум модриновий
Trichaptum laricinum
Трихоглоссум
Trichoglossum
Трихоглоссум волосистий
Trichoglossum hirsutum
Триходерма асперелум
Trichoderma asperellum
Триходерма атровириде
Trichoderma atroviride
Триходерма афрохарціанум
Trichoderma afroharzianum
Триходерма віренс
Trichoderma virens
Триходерма гамсії
Trichoderma gamsii
Триходерма делікесценс
Trichoderma deliquescens
Триходерма плацентула
Trichoderma placentula
Триходерма повстяна
Trichoderma tomentosum
Триходерма псевдоконінгі
Trichoderma pseudokoningii
Триходерма різеї
Trichoderma reesei
Триходерма сатурніспорум
Trichoderma saturnisporum
Триходерма строматична
Trichoderma stromaticum
Триходерма хаматум
Trichoderma hamatum
Триходерма цитринум
Trichoderma citrinum
Трихокладіоз
Trichocladium griseum
Трихокладіум
Trichocladium
Трихокладіум кріспатум
Trichocladium crispatum
Трихокладіум шорсткий
Trichocladium asperum
Трихокомові плісняві гриби
Trichocomaceae
Трихолома біло-земляна
Tricholoma leucoterreum
Трихолома Бресадоли
Tricholoma bresadolianum
Трихолома гроанензе
Tricholoma groanense
Трихолома дугоподібна
Tricholoma arcuatum
Трихолома зелено-жовта
Tricholoma viridilutescens
Трихолома іноцибоїдна
Tricholoma inocyboides
Трихолома напівсірчана
Tricholoma hemisulphureum
Товари розділу · 12
Грибні хвороби
Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.
Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.
Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.
Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.
Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:
- Використання стійких до хвороби сортів.
- Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
- Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
- Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
- Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.