Довідник · Хвороби

Грибні хвороби

Борошниста роса — це поширене грибкове захворювання, яке спричиняється патогенами родини Erysiphaceae. Ці гриби є облігатними паразитами, які висмоктують поживні речовини з клітин рослини за допомогою спеціальних відростків, що проникають у тканини епідермісу.

9 657 позицій

Вміст розділу

Триблідіум чашоподібний Triblidium caliciforme Трибонема Tribonema Трибонема Tribonema minus Трибонема зелена Tribonema viride Трибонемові водорості Tribonematales Трикладієві гриби Tricladiaceae Триматостромоз Trimmatostroma Тримматостромоз берези Trimmatostroma betulinum Триморфомікоз Trimorphomyces Триморфомікоз бобових Trimorphomyces papilionaceus Трипетелієві лишайники Trypetheliaceae Трипетеліум Trypethelium Трипетеліум Елутерія Trypethelium eluteriae Триплоспоріоз Triplosporium Триплоспоріоз Triplosporium floridanum Трипоспермум Tripospermum Трипоспермум миртовий Tripospermum myrti Трипоспора венесуельська Tripospora venezuelensis Трипоспороз Tripospora Трипоспороз Tripospora macrospora Трипоспороз Tripospora tripos Тритирахіальні гриби Tritirachiales Тритирахіальні гриби Tritirachiaceae Тритирачиум залежний Tritirachium dependens Тритірахіоміцети Tritirachiomycetes Тритіраціум Tritirachium Трифрагміопсис Triphragmiopsis Трифрагміум Triphragmium Трихаптум Trichaptum Трихаптум буро-фіолетовий Trichaptum fuscoviolaceum Трихаптум двоякий Trichaptum biforme Трихаптум модриновий Trichaptum laricinum Трихоглоссум Trichoglossum Трихоглоссум волосистий Trichoglossum hirsutum Триходерма асперелум Trichoderma asperellum Триходерма атровириде Trichoderma atroviride Триходерма афрохарціанум Trichoderma afroharzianum Триходерма віренс Trichoderma virens Триходерма гамсії Trichoderma gamsii Триходерма делікесценс Trichoderma deliquescens Триходерма плацентула Trichoderma placentula Триходерма повстяна Trichoderma tomentosum Триходерма псевдоконінгі Trichoderma pseudokoningii Триходерма різеї Trichoderma reesei Триходерма сатурніспорум Trichoderma saturnisporum Триходерма строматична Trichoderma stromaticum Триходерма хаматум Trichoderma hamatum Триходерма цитринум Trichoderma citrinum Трихокладіоз Trichocladium griseum Трихокладіум Trichocladium Трихокладіум кріспатум Trichocladium crispatum Трихокладіум шорсткий Trichocladium asperum Трихокомові плісняві гриби Trichocomaceae Трихолома біло-земляна Tricholoma leucoterreum Трихолома Бресадоли Tricholoma bresadolianum Трихолома гроанензе Tricholoma groanense Трихолома дугоподібна Tricholoma arcuatum Трихолома зелено-жовта Tricholoma viridilutescens Трихолома іноцибоїдна Tricholoma inocyboides Трихолома напівсірчана Tricholoma hemisulphureum
Маркетплейс

Товари розділу · 12

Весь каталог

Грибні хвороби

Хвороба вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи зернові, овочеві, плодово-ягідні насадження та декоративні квіти. Особливо часто від неї страждають огірки, кабачки, виноград, яблуні та троянди, що вимагає пильної уваги агрономів протягом усього вегетаційного періоду.

Основним симптомом є поява білого або сіруватого нальоту на поверхні листків, стебел та плодів. На початкових стадіях він виглядає як легка павутинка, але згодом стає густішим, нагадуючи борошно. Уражені тканини під нальотом швидко втрачають тургор, набувають бурого кольору і з часом відмирають.

Розвиток інфекції активізується при помірних температурах від +15°C до +25°C та високій вологості повітря. Також факторами ризику є надмірне внесення азотних добрив та загущені посіви, які перешкоджають нормальній циркуляції повітря, створюючи ідеальний мікроклімат для розмноження спор грибка.

Вредоносність патогена полягає у виснаженні рослини, оскільки вона витрачає ресурси на відновлення пошкоджених тканин замість формування врожаю. Порушення фотосинтезу призводить до суттєвого зменшення маси плодів, погіршення їх смакових якостей та загального зниження врожайності на 30–50% і більше.

Система захисних заходів передбачає комплексний підхід:

  • Використання стійких до хвороби сортів.
  • Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених решток рослин.
  • Забезпечення оптимального режиму поливу без надмірного зволоження повітря.
  • Збалансоване живлення з акцентом на калій та фосфор.
  • Використання хімічних фунгіцидів та біопрепаратів на основі бактерій-антагоністів.