Трипетелієві лишайники

Характерною ознакою є поява на корі плям специфічного кольору — від світло-жовтого до сірувато-чорного. Ці плями можуть мати коркову текстуру, що щільно приростає до поверхні стовбура.

При детальному огляді на поверхні талому можна побачити дрібні чорні крапки — це перитеції, плодові тіла грибкового компонента. Вони можуть бути як напівзанурені, так і виступати над поверхнею кори.

Лишайники найчастіше з'являються на північній або затіненій стороні дерева, де волога випаровується повільно. Згодом вони можуть поширюватися на всю площу стовбура та скелетних гілок.

Кора під лишайниками стає більш грубою, вкритою дрібними тріщинами. Це візуально змінює текстуру дерева, роблячи його вигляд неохайним та хворобливим.

• Формування кольорових нальотів на стовбурах.
• Поява чорних крапкових структур (перитеціїв).
• Зміна рельєфу кори в місцях розвитку лишайника.

Трипетелієві лишайники (Trypetheliaceae) — це родина ліхенізованих грибів, що найчастіше зустрічаються на стовбурах та гілках дерев. Вони не є паразитами в біологічному розумінні, адже не живляться соками дерева, а використовують його лише як субстрат для життя.

Ці організми виступають як епіфіти. Тіло лишайника (талом) утворюється в результаті симбіозу між грибом та водоростями. В агрономії їх поява розглядається як сигнал про зниження життєвих сил дерева.

Біологічно вони пристосовані до життя в умовах високої вологості. Поверхнева структура талому дозволяє їм витримувати тривалі періоди зволоження, що робить кору дерев ідеальним місцем для їх колонізації.

Вони поширюються переважно спорами, які переносяться вітром або краплями дощу. Потрапляючи на пошкоджену або застарілу кору, спори проростають і утворюють стійкі колонії.

Для фахівця наявність Trypetheliaceae є показником порушення фізіологічного стану дерева, що часто пов'язано з низькою інтенсивністю росту кори або неможливістю дерева до самоочищення.

Основним чинником розвитку є постійна вологість поверхні. Якщо дерево росте в густому, занедбаному саду, де крона не провітрюється, шанси на появу лишайників значно зростають.

Старі дерева з глибокими тріщинами на корі є ідеальними субстратами для Trypetheliaceae. Накопичення органічних залишків у тріщинах сприяє утриманню вологи, що потрібно для їх росту.

Відсутність догляду, зокрема обрізки, призводить до загущення крон. Це створює мікроклімат з підвищеною вологістю, що є критично важливим для успішного поширення спор лишайників.

Недолік поживних речовин та ослаблення дерева через несприятливі зовнішні фактори роблять кору менш стійкою до колонізації епіфітами.

Сезонні зміни погоди, зокрема тривалі періоди дощів або туманів, сприяють активному розростанню вже існуючих колоній на стовбурах дерев.

Головна небезпека полягає в тому, що лишайники стають «домом» для шкідників саду. У шарах талому під час зими ховаються щитівки, попелиці та кліщі, що ускладнює боротьбу з ними.

Щільний наріст лишайника блокує доступ кисню до тканин кори, що порушує процес дихання рослини. Це веде до передчасного відмирання зовнішніх шарів кори.

Наявність великої кількості лишайників свідчить про загальне пригнічення рослини. Такі дерева частіше страждають від сонячних опіків та різких перепадів температур, оскільки кора під лишайником стає менш витривалою.

Пошкоджена або вкрита лишайниками кора швидше тріскається. Це створює сприятливі умови для розвитку патогенних грибів та бактерій, що викликають некрози та ракові хвороби.

У господарському значенні сильно уражені дерева мають знижену продуктивність, що негативно впливає на загальний врожай плодів та їхню якість.

Основою захисту є механічне очищення стовбурів. Використання жорстких щіток у весняний період дозволяє видалити більшу частину таломів, не пошкоджуючи живу кору.

Важливим етапом є профілактична обробка дерев фунгіцидами, зокрема розчинами мідного або залізного купоросу, які ефективно пригнічують розвиток грибкового компонента лишайника.

Санітарна та формуюча обрізка — це найкращий метод профілактики. Вона забезпечує доступ світла та повітря до всіх частин крони, знижуючи вологість і перешкоджаючи росту лишайників.

Побілка стовбурів із додаванням антисептичних засобів є ефективним способом захисту, що закриває мікротріщини та створює бар'єр для подальшого розселення спор.

Підживлення дерев добривами сприяє їх активному росту, завдяки чому кора швидше оновлюється, що само по собі є механічним захистом від закріплення лишайників.