Фомоз хрестоцвітих

Гриб зимує у ґрунті на залишках уражених рослин, зберігаючись у формі стійких плодових тіл протягом декількох років, що ускладнює боротьбу з ним.

У період вегетації інфекція поширюється за допомогою пікноспор, які переносяться дощем та вітром, заражаючи здорові частини рослин.

Активний розвиток патогену відбувається за високої вологості повітря та температурного режиму в межах 18-22 градусів за Цельсієм.

Міцелій гриба проникає через продихи або механічні пошкодження тканин, швидко колонізуючи судинну систему рослини-господаря.

Найбільшої шкоди фомоз завдає посівам озимого та ярого ріпаку, спричиняючи суттєві втрати врожайності, які можуть досягати 50% і більше.

Окрім ріпаку, патоген вражає усі види капусти, редьку, гірчицю, брукву та інші культурні та дикорослі види родини Капустяних.

Хвороба суттєво впливає на фізіологічний стан рослин, блокуючи транспорт поживних речовин, що призводить до виснаження та передчасного відмирання.

Ураження кореневої шийки та стебла робить рослини крихкими, що провокує їх масове вилягання при сильних вітрах або зливах перед збиранням.

Окрім зниження врожаю зерна, інфекція погіршує посівні якості насіння, що робить його непридатним для подальшого використання у виробництві.

На листках з’являються некротичні плями сірого кольору, оточені темною облямівкою, на поверхні яких чітко помітні дрібні чорні крапки — пікніди.

На стеблах нижнього ярусу утворюються вдавлені плями, які згодом світлішають і розтріскуються, що є характерною ознакою сухої гнилі.

Коренева шийка при сильному зараженні перетворюється на чорну гнилу масу, що призводить до повної втрати опороздатності рослини.

Ураження стручків проявляється у вигляді темно-коричневих плям, що спричиняє їх передчасне розтріскування і значні втрати насіння під час збирання.

Рослини, уражені на ранніх етапах, відстають у рості, набувають хлоротичного вигляду і часто гинуть ще до фази цвітіння.

Ефективний контроль починається з дотримання сівозміни, яка виключає повернення ріпаку на поле раніше ніж через 3-4 роки.

Використання фунгіцидів на ранніх стадіях розвитку (фаза 4-6 листків) є критично важливим для запобігання поширенню інфекції вгору по стеблу.

Якісний обробіток ґрунту з глибокою оранкою сприяє швидкому розкладанню інфікованих решток, що знижує загальний запас інфекції.

Боротьба з бур'янами, особливо хрестоцвітими, позбавляє патоген резервуарів для накопичення під час відсутності основної культури.

• Протруювання насіння якісними препаратами для захисту сходів.
• Вибір стійких до фомозу гібридів ріпаку.
• Своєчасне внесення мікродобрив (бор, марганець) для підвищення резистентності.