Осінній сорт селекції Ставропольської дослідної станції з садівництва. Отриманий автором П. В. Кузнєцовим від схрещування сорту Джонатан х Макінтош червоний. Сорт поширений у центральній та передгірській зонах Ставропілля. Проходить Держвипробування.
Дерево середньої сили росту з округлою кроною. Штамб і скелетні гілки коричнево-сірі зі злущуватою корою. Плодоносить на кільчатках, плодових прутиках та коп'ях.
Пагони червоно-бурі, сильно опушені, округлої форми із помітними випуклими чечевичками. Бруньки овальні, великі. Листки великі, продовгуваті, оберненояйцевидні. Листкова пластинка зігнута по центральній жилці, з крупногородчатими краями.
Суцвіття — зонтикоподібна кисть із біло-рожевими квітками середнього розміру. Цвіте рано, але недружно, іноді 20-25 днів.
Плід середнього розміру, неоднаковий за формою, округло-конічний, слабоприплюснутий, із слаборебристою гладкою поверхнею. Основне забарвлення плоду зеленувато-жовте, покривне — темно-червоне, смугасте, на більшій частині плоду. Плодоніжка середня, тонка. Воронка середня, закрита, блюдце широке, дрібне. Підчашечна трубка звичайно мала, серце луковичне.
М'якоть світло-жовта, дуже соковита, кисло-солодкого приємного смаку, середньої щільності. Ароматність плодів середня.
Знімна стиглість плодів настає в середині вересня. Дозрівання нерівномірне. Опадання плодів середнє.
Плоди придатні для виробництва соків, сидру, пюре, хороші на десерт.
Дерева вступають у плодоношення на 8-9 рік.
Дерева живуть довго, плодоносять здебільшого періодично. Урожай із 1 дерева часто перевищує 250-300 кг.
Стійкість дерев до морозів висока в неврожайні роки, середня — після рясного плодоношення. Листя та плоди у роки епіфітотій уражуються паршею.
Переваги сорту: урожайність.
Недоліки сорту: слабка стійкість до парші.
