Гнилі (грибні)

Ці хвороби вражають широкий спектр культур: зернові (пшениця, ячмінь), овочеві (томати, огірки, картопля) та плодові дерева. Поразка може відбуватися на будь-якій стадії розвитку — від проростання насіння до фази збору врожаю. Гнилі суттєво впливають на економічну ефективність господарства, оскільки часто уражають продукцію вже після збору під час зберігання.

Симптоми варіюються залежно від типу гнилі: мокра гниль характеризується перетворенням тканин на слизову масу, суха — зморщуванням та появою некротичних плям. На уражених ділянках часто помітний наліт різного забарвлення. При кореневих гнилях рослини слабшають, стають карликовими, коріння чорніє та відмирає, що унеможливлює нормальне живлення.

Сприятливими умовами для розвитку інфекції є перезволоження ґрунту, затяжні дощі, підвищена вологість у приміщеннях для зберігання, а також загущені посіви. Патогени часто потрапляють у тканини рослин через мікротріщини, пошкодження шкідниками або неякісний обробіток ґрунту, що робить профілактику особливо важливою.

Система захисту базується на запобіганні зараженню та обмеженні поширення патогенів. Агротехнічні заходи включають сівозміну, глибоку оранку, своєчасне внесення добрив та контроль шкідників. Хімічний захист передбачає використання протруйників для насіння та фунгіцидів під час вегетації для пригнічення активності збудників хвороб.

• Дотримання сівозміни
• Використання здорового насіннєвого матеріалу
• Правильний режим поливу
• Боротьба зі шкідниками-переносниками
• Фунгіцидна обробка