Біла гниль кошика соняшнику

Перші симптоми білої гнилі проявляються на тильній стороні кошика у вигляді водянистих бурих плям, які швидко збільшуються в розмірах.

На місці ураження згодом з'являється рясний білий наліт, який нагадує вату — це грибний міцелій, що активно розвивається на тканинах рослини.

При подальшому розвитку хвороби всередині та на поверхні кошика утворюються чорні тверді склероції, які є основними органами спокою патогена.

Кошик поступово перетворюється на згнилу масу, насіння всередині втрачає схожість, а сама структура соцветия повністю руйнується.

В окремих випадках ураження переходить на стебло, що призводить до ламкості та передчасної загибелі цілої рослини соняшнику.

Збудником білої гнилі кошика є гриб Sclerotinia sclerotiorum, який вражає широкий спектр сільськогосподарських культур, включаючи салат посівний та конюшину лучну.

Інфекція здатна тривалий час зберігатися в ґрунті у вигляді склероціїв, що робить патоген надзвичайно стійким до несприятливих погодних умов.

Поширення хвороби відбувається за допомогою аскоспор, які переносяться вітром на великі відстані, або через міцелій, що проростає безпосередньо з ґрунту.

Розвиток патогена починається з моменту потрапляння спор на тканини рослини, де вони проростають і утворюють грибницю, що руйнує клітинні стінки.

Висока пластичність гриба дозволяє йому адаптуватися до різних умов середовища, що ускладнює повне викорінення хвороби з агроценозу.

Головним чинником розвитку білої гнилі є надмірна вологість повітря та ґрунту, особливо в період цвітіння та наливу насіння соняшнику.

Температурний режим у межах +15...+25°C створює оптимальні умови для проростання спор та швидкого поширення міцелію в тканинах кошика.

Загущені посіви, де відсутня достатня циркуляція повітря, є зоною підвищеного ризику для стрімкого прогресування інфекції.

Тривале перебування вологи на кошиках після дощів або роси значно підвищує ймовірність зараження рослин через пошкоджені тканини чи квіткові частини.

Порушення сівозміни, коли соняшник висівається після сприйнятливих культур, сприяє накопиченню інфекційного фону в ґрунті.

Біла гниль кошика спричиняє значні економічні втрати, оскільки призводить до прямого зниження врожайності зерна на десятки відсотків.

Хвороба негативно впливає на якісні показники насіння, зокрема на олійність, що знижує товарну вартість вирощеної продукції.

Насіння з уражених кошиків має низьку енергію проростання, тому його не рекомендується використовувати як посівний матеріал.

Руйнування кошиків під час збирання врожаю призводить до значних втрат насіння, яке просто висипається на поле, не потрапляючи в бункер комбайна.

Масштабне ураження полів може призвести до нерентабельності вирощування соняшнику в конкретному сезоні через високі витрати на захист.

Основою захисту є впровадження науково обґрунтованої сівозміни з поверненням соняшнику на поле не раніше ніж через 5-6 років.

Важливим заходом є своєчасне внесення фунгіцидів у фазі цвітіння, що дозволяє заблокувати розвиток спор на ранніх етапах інфікування.

Використання стійких гібридів соняшнику та дотримання оптимальної норми висіву сприяє зменшенню вологості в нижньому ярусі посіву.

Ретельне переорювання полів з використанням глибокої оранки дозволяє знизити запас склероціїв у верхньому шарі ґрунту.

• Контроль бур'янів, що можуть бути резерваторами інфекції.
• Використання фунгіцидів на основі діючих речовин класу бензимідазолів.
• Збалансоване живлення для зміцнення імунітету рослин.
• Збирання врожаю у стислі терміни при високому рівні ураження.