Чорна коренева гниль

Перші симптоми зазвичай проявляються на коренях у вигляді темних плям, які поступово чорніють, охоплюючи всю кореневу систему.

Надземна частина рослин демонструє ознаки хлорозу, пожовтіння листя та загального пригнічення, що нагадує дефіцит поживних речовин.

Уражене коріння втрачає здатність вбирати воду, стає м’яким, водянистим, а згодом чорніє і загниває, перетворюючись на трухляву масу.

У молодих рослин може виникати «чорна ніжка» біля основи стебла, що часто призводить до їх швидкої загибелі в розсадниках.

При візуальному огляді коріння здорових рослин контрастує з чорними ураженими тканинами, які мають специфічний вигляд через накопичення спор гриба.

Збудником чорної кореневої гнилі є ґрунтовий гриб Thielaviopsis basicola, який вражає широкий спектр сільськогосподарських та декоративних культур.

Патоген утворює ендоконідії для швидкого зараження та хламідоспори, які здатні роками виживати у ґрунті навіть за відсутності рослини-господаря.

Гриб переважно поширюється через заражений ґрунт, брудний інструмент та інфікований посадковий матеріал, що робить профілактику особливо важливою.

Це факультативний паразит, який колонізує кореневу систему, проникаючи в тканини через кореневі волоски або мікропошкодження коріння.

У процесі розвитку гриб руйнує епідерміс та кору кореня, виділяючи токсини, що пригнічують ріст та фізіологічні процеси рослини.

Розвиток патогена найбільш інтенсивний при помірних температурах ґрунту, що коливаються від 15°C до 22°C.

Підвищена вологість ґрунту або субстрату є ключовим фактором, що сприяє швидкому проростанню спор та зараженню коренів.

Гриб віддає перевагу ґрунтам з нейтральною або слаболужною реакцією, тому підкислення середовища може бути частиною стратегії боротьби.

Погана аерація кореневої зони та застій води в теплицях створюють ідеальні умови для поширення Thielaviopsis basicola.

Рослини, що перебувають у стані стресу через порушення режиму поливу або температури, стають значно вразливішими до інфекції.

Шкодочинність хвороби полягає у зниженні врожайності та втраті якості плодів через обмеження живлення рослини.

Чорна коренева гниль є серйозною проблемою для вирощування багатьох культур: від цитрусових та суниці до салату та квіткових культур (гербери, фуксії).

Інфекція призводить до значних економічних збитків у тепличних господарствах через загибель розсади та необхідність повної заміни ґрунтосумішей.

Тривале перебування патогена в ґрунті унеможливлює вирощування чутливих культур на ділянці без попередньої дезінфекції.

Хвороба послаблює імунітет рослин, роблячи їх сприйнятливими до вторинних інфекцій, що додатково погіршує стан посівів.

Ефективний захист базується на суворому дотриманні сівозміни, яка виключає повернення вразливих культур на поле раніше ніж через 3–4 роки.

Використання здорового посадкового матеріалу та сувора дезінфекція обладнання в теплицях є обов'язковими заходами для запобігання інфекції.

• Використання субстратів з низьким pH для пригнічення розвитку патогена.
• Регуляція режиму поливу для запобігання застою води біля коренів.
• Внесення біологічних препаратів, таких як Trichoderma, для заселення ризосфери.
• Видалення та спалювання сильно уражених примірників разом із земляною грудкою.

Хімічні фунгіциди можуть застосовуватися як превентивний захід при підготовці субстратів або поливі під корінь у професійних розплідниках.