Ювіляр

Сорт пізньолітнього дозрівання плодів виведений у Всеросійському НДІ селекції плодових культур (814 — вільне запилення), триплоїд, отриманий від посіву насіння у 1982 році. Перше плодоношення настало у 1989 році, тобто на 8 рік після посіву. У еліту сіянець виділено у 1990 році. Автори сорту: Є. М. Седов, З. М. Серова, В. В. Жданов, Г. А. Седишева.

Сорт прийнятий для Державного випробування в Центрально-Чорноземному та Центральному регіонах Російської Федерації. Сорт придатний для вирощування у садах інтенсивного типу.

Дерева середньорослі, швидкорослі. Крона округла, середньої густоти. Основні гілки відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого, вони криві, розташовані рідко, кінці гілок спрямовані вниз. Кора на штамбі та основних сучках гладка, сіра. Переважний тип плодоношення — прості та складні кільчатки.

Пагони середньої товщини, колінчасті, округлі в перерізі, бурі, опушені. Чечевички на пагоні мало, вони середнього розміру. Бруньки притиснуті, конічні, опушені. Листки великі, широкі, округлі, коротко загострені, з винтоподібно скрученою верхівкою, зелені, зморшкуваті, блискучі, з грубою нервацією. Пластинка листа увігнута, опушена. Край листка пильчасто-городчастий, хвилястий. Черешок середньої довжини, товстий, без опушення, з антоціановим забарвленням. Квіткові бруньки опушені, середнього розміру, подовжені.

Плоди середньої величини (середня маса 130 г), ширококонічні. Поверхня плодів гладка, слаборебриста. Шкірка плоду гладка, блискуча. Основне забарвлення в момент знімної стиглості зеленувате, а в момент споживання зеленувато-жовте. Покровне забарвлення займає меншу частину плоду у вигляді смужок і цяток малинового кольору. Підшкірні точки численні, середнього розміру, зелені, добре помітні. Плодоніжка середня довжина, тонка, пряма, косопоставлена. Воронка середня глибина, гостроконічна, вузька з оржавленістю середнього ступеня. Чашечка плодів відкрита. Блюдце глибоке, широке, бороздчасте. Сердечко велике, серцеподібне. Камери закриті. Підчашова трубка середня глибина, коритна. Насіння середньої величини, конічне.

М'якоть плодів кремова, середньої щільності, ніжна, дрібнозерниста, соковита, кислувато-солодка. На численних дегустаціях плоди за зовнішнім виглядом оцінюються на 4,4 бала, за смаком — на 4,2 бала. У плодах міститься 10,5% цукрів, 0,96% титрованих кислот, 17,6 мг/100г аскорбінової кислоти, 453 мг/100г Р-активних речовин.

Знімна стиглість в умовах Орла настає 25 серпня — 5 вересня, тобто дещо пізніше Мелби. Споживчий період триває до кінця вересня.

Сорт урожайний. У середньому за 4 роки (1991-1994 рр.) сорт дав 182 ц/га, тоді як контрольний сорт Мелба — тільки 49 ц/га. Характеризується регулярним плодоношенням.

Дерева достатньо зимостійкі в умовах Орловської області. Імунітет сорту до парші плодів і листя забезпечується геном Vf.

Переваги сорту: імунітет (абсолютна стійкість) до парші, висока та регулярна врожайність, високі товарні та споживчі якості плодів пізньолітнього достигання.