Осінній сорт отримано в Науково-дослідному інституті садівництва Сибіру ім. М. А. Лісавенка від схрещування у 1954 р. сорту Горноалтайське з Пепіном шафрановим і Бельфлер-китайкою (суміш пилку). Автори сорту: М. А. Лісавенко, І. П. Калініна, Н. В. Єрмакова. Широко поширений у садах населення Алтайського краю, республіки Алтай, півдня Красноярського краю. Районовано з 1985 р. по Алтайському краю, з 1999 р. по Західно-Сибірському регіону.
Дерева середньорослі, з округлою середньої густоти кроною, з гілками, що відходять від стовбура під кутами, близькими до прямих.
Пагони прямі, коричневі, сильно опушені. Листя середнє, яйцевидне та еліпсоїдне, коротко загострене, зелене, зморшкувате, блискуче, зігнуте вниз, опушене з нижнього боку. Край листа хвилястий, пильчато-городчастий, черешок короткий, опушений, з малими ланцетними та серповидними прилистками.
Плід середній або нижчесереднього розміру (80,9-129,0 г), округлий і округло-конічний, з великою ребристістю. Поверхня плоду гладка. Основне забарвлення світло-жовте, покривне — темно-рожеве, розмите та штрихувате по більшій частині плоду, з інтенсивним восковим нальотом. Плодоніжка середня довжина, тонка, опушена. Воронка глибока, злегка оржавлена. Чашечка маленька, закрита. Підчашова трубка мала, зазвичай воронкоподібна. Насіннєві камери закриті, осьова порожнина вузька.
М'якоть кремова, дрібнозерниста, соковита, кисло-солодка, гарного смаку. Хімічний склад плодів: сума цукрів — 11,3% (9,9-12,1), титрованих кислот — 1,0% (0,37-1,64), дубильних речовин — 88 мг/100г (62-131), аскорбінової кислоти — 12,0 мг/100г (5,54-24,24), Р-активних сполук — 100 мг/100г (62-130), пектинових речовин — 5,55% на суху вагу.
Дозрівають плоди в першій декаді вересня, зберігаються до 120 днів. Сорт універсального призначення, високо цінується населенням за дуже привабливі, досить великі для Сибіру, лежкі плоди гарного смаку.
Початок плодоношення на п'ятий рік. Врожайність середня, регулярна. Зимостійкість дерев середня. До парші високовідстійкий, уражуються тільки листя в дуже слабкому ступені в роки епіфітотій. До моніліозу середньостійкий.
Переваги сорту: дуже привабливі плоди, регулярне плодоношення, висока стійкість до парші, високі товарні та споживчі якості, тривала лежкість плодів.
Недоліки сорту: недостатня стійкість до моніліозу.
