Пізньолітній сорт виведений на Мінусинській дослідній станції садівництва і баштанництва від схрещування великоплідного сорту Лимонка з напівкультурним сортом Минусинське помаранчеве в 1956 році. Автори: В. О. Шевченко, В. І. Шевченко. Включений з 1988 року до Держреєстру селекційних досягнень, допущених до використання у Східно-Сибірському регіоні. Найбільш поширений в Красноярському краї, Хакасії та Тиві.
Дерево середньоросле, висота 2,8-3,0 м, середньорістке. Крона середня за густотою, округла. Гілки відходять від стовбура під кутом, близьким до прямого, розташовані компактно, кінці направлені вгору. Кора на штамбі та основних сучках гладка, зеленувата. Переважний тип плодових утворень — короткі та довгі плодові прутики.
Пагони середньої довжини, прямі, коричневі, опушені. Чечевички великі, невелика кількість. Бруньки притиснуті, середні, округлі, опушені. Листки великі, видовжені, коротко загострені, зі скрученою верхівкою, зелені, гладкі, матові, з ніжною нервацією. Пластинка листка увігнута, вигнута вгору, опушення слабке. Край листка — крупногородчастий, хвилястий. Черешок довгий, тонкий, злегка опушений. Прилистки відсутні.
Квітки середні, дрібночашевидні, білі, ароматні. Пелюстки овальні, короткі ніжки. Колонка пестика середня, опушення відсутнє, рильце вище тичинок.
Плоди з середньою масою 25 г, максимальною — 35 г, одномірні, округлі, поверхня широкоребриста. Шкірка ніжна, гладка, олійна, блискуча, з нальотом. Забарвлення в момент знімної стиглості: основне — золотисто-жовте, покривне — розмите, червоне по більшій частині плоду, у стані споживчої стиглості — по всьому плоду. Підшкірних точок багато, середнього розміру, зелені, слабо помітні. Плодоніжка середня за довжиною і товщиною, пряма. Воронка середня, тупоконічна, оржавлення відсутнє. Чашечка не опадаюча, закрита. Блюдце середнє, широке, гладке. Сердечко середнє, цибулинне. Камери відкриті, середні. Підчашова трубка коротка, вузька, чашовидна. Насіння середнє, яйцевидне, коричневе.
М'якоть середньої щільності, кремова, ніжна, дрібнозерниста, дуже соковита. Смак кисло-солодкий, з пряністю, із середнім ароматом, дегустаційна оцінка 4,5 бала. Зовнішній вигляд привабливий (4,5 бала). У плодах міститься: сухої речовини — 12,32%, аскорбінової кислоти — 19,46 мг/100г, цукрів — 13,34%, титрованих кислот — 0,77%.
Сорт пізньолітнього строку достигання — друга половина серпня.
Плоди при перестиганні схильні до осипання. Товарність плодів висока, транспортабельність середня, в лежкості плоди зберігаються 2-3 тижні. Сорт універсального призначення, придатний для виробництва компотів, варення, джемів і натуральних соків.
Самобезплідний сорт, найкращі запилювачі — Ранетка Єрмолаєва, Минусинське десертне, Минусинське червоне. Скороплідний, вступає у плодоношення на 3-4 рік після посадки (через 4-5 років з року росту привоя в розсаднику). Продуктивність нарощує швидко. Середня врожайність 10-річних дерев — 104 ц/га, або 15,8 кг/дерева, максимальна — 215,1 ц/га. Плодоношення не різко періодичне.
Способи розмноження — окулірування та щеплення живцем, підщепа — сіянці Ранетки пурпурової. Рекомендована схема посадки 5 х 3 м. Добре відгукується на внесення добрив і поливи. Крона формується вільноросла, штамбова, з двома ярусами основних скелетних гілок. У подальшому потрібно проводити вкорочення гілок на трирічну деревину для запобігання голеності та швидкого переміщення плодоношення на периферію крони.
Зимостійкість сорту висока (в 1980 році при температурі повітря — 42,8°С, загальний ступінь підмерзання 1,4 бала, спостерігалося всихання однолітніх пагонів). Посухостійкість і жаровитривалість високі. До парші середньостійкий, в роки епіфітотій ступінь ураження листям хворобою може досягати 3 балів, плодів до 2 балів. Квітки добре переносять легкі весняні заморозки.
Переваги сорту: висока зимостійкість, посухостійкість, скороплідність, швидке нарощування високої продуктивності, хороші споживчі якості плодів.
Недоліки сорту: сприйнятливість до парші, короткий період знімання плодів, їх осипання при перестиганні, голеність багаторічних гілок при несвоєчасному вкороченні.
