Вишняківський Семко – багаторічний вічнозелений напівчагарник родини губоцвітих, який в одному місці може рости більше десяти років. Кущ досягає висоти від 50 до 180 см, залежно від зони вирощування; стебла прямостоячі або злегка піднімаючі та дерев’янисті.
Листя цього сорту дрібне, лінійно‑ланцетне, шкірясте із загорнутими донизу краями. Воно темно‑зелене, глянцеве, знизу вкрите сірим повстистим опушенням. Квітки невеликі, блакитно‑фіолетові, зібрані у густі волотисті суцвіття на кінцях коротких пагонів.
Вишняківський Семко віддає перевагу сухим вапняковим ґрунтам з хорошою аерацією та потребує яскравого освітлення. Рослина посухостійка, але чутлива до морозів: при температурі близько ‑16 °C у зимовий період може загинути. Тому в помірній зоні його зазвичай вирощують у горщиках або кадках і на зиму поміщають у неопалювані світлі приміщення. Насіння висівають у відкритий ґрунт у травні‑червні, а урожай збирають у липні‑серпні.
Листя та молоді пагони Вишняківського Семко використовують як свіжі, так і сушені. Вони застосовуються в кулінарії – додають у фруктові салати, страви з квасолі, гороху, баклажанів, капусти, а також у гарячі м’ясні та пташині страви. Крім того, настій рослини традиційно використовують при головних болях, застуді та шлунково‑кишкових захворюваннях, а також як сечогінний засіб.
