Повба, також відома як спельта або еммер, є давнім видом пшениці з крихким колосом, який був широко поширений у Європі до кінця XIX століття. Цей зерновий злак має багату історію, що сягає 7 тисячоліття до нашої ери в регіони Сирії та Лівану. У Європі повба отримала назву спельта, а в Німеччині її називають "dinkel", у США — "камут". Повба є предком усіх європейських видів пшениці і відрізняється унікальним складом білка, що робить її особливо цінною для харчування. Сорт ярої пшениці повби характеризується середньораннім терміном дозрівання, високою ростовою формою та голозерністю. Він стійкий до таких захворювань, як тверда і борошниста головня, а також бура і стеблова іржа, що забезпечує стабільну врожайність на рівні 24 центнерів з гектара. Маса тисячі зерен становить від 32 до 36 грамів, що свідчить про високу якість зерна. Завдяки цим характеристикам повба рекомендується для виробництва крупи та інших харчових продуктів. Повба вирізняється високим вмістом білка, амінокислот, клітковини і вітамінів, що робить її повноцінним і поживним продуктом. За вмістом білка вона є рівноцінною заміною м'ясу. Особливістю повби є її менша алергенність порівняно з іншими видами пшениці, що дозволяє людям із частковою непереносимістю глютену включати її в раціон. Це пов'язано з відмінностями у складі білка, завдяки чому навіть за наявності алергії на злакові продукти спельта може не викликати негативних реакцій. Повба широко використовується для приготування каш та інших страв, поєднуючи в собі корисні властивості і багату історію.
